Стан злочинності неповнолітніх у 1992—2000 рр. Статистичні дані МВС України, страница 4

Незважаючи на те, що на загальному тлі зменшення кількості неповнолітніх, які вчинили злочини в групі (в середньому щорічно на 3,1 %), особливо непокоїть частка таких осіб від числа всіх виявлених за досліджуваний період, яка становить в середньому 67,1 %.

Серед неповнолітніх злочинців приблизно 3 118 осіб (10,2 %) раніше вже скоювали злочини. З них в середньому 222 особи скоювали злочини однорідного складу, а 66 неповнолітніх скоювали злочини більше двох разів.

Отже, аналіз стану злочинності неповнолітніх в Україні за період 1992—2000 рр. дозволив дійти висновків.

1. Сьогодні існує тенденція щодо посилення процесу залучення неповнолітніх до злочинної діяльності.

2. Динаміка кількості тяжких злочинів, вчинених неповнолітніми, характеризується тими самими тенденціями, що й загальна злочинність в Україні — суспільна небезпечність діянь має стійку періодичність незначного річного коливання щодо збільшення або зменшення окремих видів злочинів. Привертає увагу тенденція постійного зростання в структурі злочинності неповнолітніх кількості найбільш суспільно небезпечних насильницьких посягань — умисних убивств та умисних тяжких тілесних ушкоджень. Слід зазначити, що найчисельнішу криміногенну групу злочинів у структурі злочинності неповнолітніх становлять злочинні прояви корисливого спрямування. Крім того, в Україні спостерігається постійне зростання кількості злочинів, учинених неповнолітніми та за їх участі, пов’язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересилкою чи збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

3. Серед неповнолітніх, що вчинили злочини, переважну більшість становлять неповнолітні особи чоловічої статі (92,8 % від загальної кількості неповнолітніх злочинців). Майже половина неповнолітніх злочинців становлять учні та студенти. В останні роки спостерігається приріст кількості неповнолітніх злочинців, які, будучи працездатними, не навчались і не працювали. Ця категорія осіб у найближчі роки являтиме найбільш криміногенну соціальну групу, яка вимагатиме підвищеного контролю з боку суспільства.

4. Серед чинників злочинності неповнолітніх важливо відзначити розширення її кримінального оточення, вплив кримінальних авторитетів, відсутність ефективної системи правової освіти і захисту, ослаблення впливу системи освіти на моральне і правове виховання молоді, нерезультативність профілактичної роботи органів внутрішніх справ, відсутність реальних сил та ресурсів в організації позитивно орієнтованої діяльності неповнолітніх у комітетах у справах сім’ї та молоді, неуважність органів влади до проблем криміногенного впливу на молодь.