Стан злочинності неповнолітніх у 1992—2000 рр. Статистичні дані МВС України, страница 3

За досліджуваний період кількість цих злочинів зросла майже втричі і становила у 1999 р. 1 242 випадки. В 2000 р. спостерігалось незначне зниження даного показника, але тенденція зберігається. Необхідно зазначити, що рівень наркотизації неповнолітніх зростає одночасно із загальним рівнем зростання цієї групи злочинів у державі. Зокрема, за рівнем наркотизації населення Україна стабільно утримує друге місце серед країн СНД. Переважну частину серед споживачів наркотиків (близько 90 %) становить молодь віком до 30 років (з них близько 50 % становлять неповнолітні). За оцінками експертів, реальна кількість немедичних споживачів наркотиків, враховуючи високу латентність цього явища, майже у 10—15 разів вища за надану офіційною статистикою[i][1].

Динаміці кількості неповнолітніх осіб, які вчинили злочини в 1992—2000 рр. характерна тенденція, аналогічна динаміці злочинності. Так, якщо до 1996 р. спостерігалось зростання кількості злочинців з 31 198 у 1992 р. до 33 028 у 1995 р., то з 1996 р. визначилась тенденція до спаду цього показника. В 2000 р. кількість неповнолітніх, які вчинили злочини, становила 29 615 осіб. Частка неповнолітніх злочинців у загальній кількості осіб, що вчиняли злочини, становить в середньому за зазначений період 10 % . Отже, кожен десятий злочинець в Україні — неповнолітній, і серед них переважна більшість — неповнолітні особи чоловічої статі, які становлять в середньому 92,8 % всіх неповнолітніх злочинців.

Питома вага осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння, серед загальної кількості неповнолітніх злочинців, в середньому за період 1992–2000 рр. становила 13,3 % , а в 1993 р. цей показник дорівнював 16,3 %, що є найвищим показником за досліджуваний період. Однак, загалом спостерігалась тенденція до зменшення кількості зазначених неповнолітніх злочинців. Кількість неповнолітніх, які вчинили злочини у стані наркотичного збудження постійно коливається: збільшення з 87 осіб у 1992 р. до 201 особи у 1994 р., а далі стабільне зменшення — до 56 осіб у 2000 р. Питома вага неповнолітніх, які вчинили злочини у стані наркотичного збудження, в середньому за досліджуваний період становила 0,4 % від загальної кількості неповнолітніх злочинців. Водночас необхідно враховувати, що наркомани, на відміну від осіб, які вживають спиртні напої, частіше вчиняють злочини не під час сп’яніння, а в період абстиненції. Перебуваючи у стані так званої "ломки", вони вчиняють тяжкі злочини з метою відшукання засобів для придбання наркотиків. Однак, враховуючи значний приріст останнім часом, кількості неповнолітніх осіб, які вчинили злочини, пов’язані з наркотиками, можна стверджувати, що й у вчиненні інших злочинів (убивства, крадіжки, розбої, грабежі тощо) "внесок" наркоманів значний.

Слід підкреслити, що майже половина неповнолітніх злочинців — учні та студенти. Серед них переважає кількість учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, питома вага яких постійно зростає і в 2000 р. становила 64,2 %. На відміну від них, стабільно зменшується частка учнів профтехучилищ (в середньому за 1992—2000 рр. вона становила 36,5 %) та студентів ВУЗів (5,7 %). Причому в зменшенні серед неповнолітніх злочинців кількості учнів ПТУ не слід вбачати можливі позитивні зрушення щодо проведення виховної роботи серед них, адже воно пропорційне зменшенню кількості навчальних закладів у системі професійно-технічної освіти. Необхідно зазначити, що подібне зменшення призвело до приросту кількості неповнолітніх злочинців, які, будучи працездатними, не навчались і не працювали, на 69,5 % порівняно з 1992 р. Питома вага цієї категорії осіб від усіх неповнолітніх, які вчинили злочини, зросла з 22,9 % в 1992 р. (7 134 особи) до 40,8 % в 2000 р. (12 091 особа). Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що зазначена категорія неповнолітніх у найближчі роки являтиме собою найбільш криміногенну соціальну групу, яка вимагатиме підвищеного контролю з боку суспільства.