Стан злочинності неповнолітніх у 1992—2000 рр. Статистичні дані МВС України, страница 2

Третина крадіжок індивідуального майна — це крадіжки з квартир (в середньому 5 827 злочинів на рік), але їхня кількість, а також частка від усіх злочинів постійно зменшується. Аналіз зазначених показників свідчить, що для всіх видів крадіжок індивідуального майна, вчинених неповнолітніми, характерна висока міра латентності. Саме ця група злочинів має значне поширення в середовищі неповнолітніх, позаяк приносить досить швидке матеріальне збагачення зазначеної категорії осіб. Крім того, ці злочини не завдають великої матеріальної шкоди, що є однією з причин небажання потерпілих осіб звертатися до органів внутрішніх справ з відповідною заявою. Згідно з результатами опитування та експертними оцінками в останні роки зросла кількість скоєних кишенькових крадіжок, викрадень з дач та речей з автомобілів. Отже, офіційні статистичні дані щодо злочинів цього виду істотно відрізняються від реальності.

Традиційно високою є також кількість крадіжок державного або колективного майна. За період 1992—2000 рр. вона становила в середньому 8 681 злочин за рік, або 22,3 %  всіх злочинів, скоєних неповнолітніми.

Простежується негативна тенденція щодо зростання кількості шахрайств, учинених неповнолітніми та за їх участі, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян. За досліджуваний період їхня кількість зросла зі 138 у 1992 р. до 304 випадків у 2000 р. До причин зростання зазначених суспільно-небезпечних діянь можна віднести подальший розвиток та диференціацію торгових відносин, а також надання нових видів послуг населенню. Ці чинники розширюють коло учасників трудових відносин, певну частину яких складають неповнолітні. Легкий доступ до швидкого збагачення та можливість заволодіння майном громадян шляхом обману приваблює неповнолітніх осіб і підштовхує їх до вчинення цього виду злочину.

Аналіз злочинів корисливо-насильницької спрямованості уможливлює простежити тенденцію зменшення їх питомої ваги у загальній структурі зареєстрованих злочинів, учинених неповнолітніми та за їх участі з 10,02 % у 1992 р. до 8 % у 2000 р. Це зумовлено, насамперед, зменшенням кількості грабежів та розбоїв за зазначений період з 3 493 до 3 152 випадків. Ймовірно, на зменшення кількості даних злочинів вплинуло розширення можливостей здобуття майна та грошей за рахунок злочинних дій ненасильницького характеру.

Викликає занепокоєння поява у структурі злочинності неповнолітніх такого виду злочину як вимагання. Статистичні дані за останні п’ять років, тобто відколи почали реєструвати цей вид злочину, свідчать, що середня частка від загальної кількості зареєстрованих злочинів, учинених неповнолітніми та за їх участі становить — 0,9 %. Крім того, зважаючи на те, що даному виду злочинів характерна висока міра латентності, через небажання потерпілих заявити про вчинений проти них злочин, можна стверджувати, що вимагання в середовищі неповнолітніх набуватиме подальшого поширення і в найближчі роки становитиме серйозну кримінологічну проблему.

Проблема поширення наркоманії серед неповнолітніх є актуальною для більшості розвинутих країн світу. Не обминула вона й Україну, де спостерігається постійне зростання кількості злочинів, учинених неповнолітніми та за їх участі, пов`язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересилкою чи збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.