Яжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання

Доопрацювання:

Практичне завдання № 1.

Про стан сильного душевного хвилювання у даному випадку говорити не можна, адже сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними. Така особа є обмежено осудною (ст. 20 КК).

Для з’ясування чи вчинено діяння у стані сильного душевного хвилювання, має проводитись експертиза. Тому при вирішенні даного завдання за відсутності даних про проведення такої експертизи неможна кваліфікувати діяння Короленка як вчинене у стані сильного душевного хвилювання адже це призведе до невірної кваліфікації.

До того ж, з упевненістю можна сказати, що психічно здорову людину дитяче дражніння не призводить до стану обмеженої осудності, при якому вона втрачає здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Якщо тяжке тілесне ушкодження заподіяне у стані сильного душевного хвилювання то його слід кваліфікувати за ст. 123 КК. Кваліфікація умисного тяжкого тілесного ушкодження за ст.. 123 можлива лише за умови, що:

1)  воно заподіяне у стані сильного душевного хвилювання;

2)  такий стан виник раптово;

3)  це сталося внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На мою думку не можна стверджувати, що Грищенко застосовував  до Короленка протизаконне насильство або тяжко його ображав.

Практичне завдання № 2.

Значна шкода згідно з приміткою до ст. 185 КК України становить від ста до двохсот п’ятдесяти н.м.д.г. або визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого, але у всякому випадку не може бути менше ста н.м.д.г. За умовами завдання нанесений збиток складає близько 9 н.м.д.г. тому даний збиток не можна визнавати значним для потерпілої.

Крім прямого умислу до суб’єктивної сторони злочину обов’язково входить корисливий мотив.

Практичне завдання № 3.

Стосовно Макєєвої Александров вчинив замах ( ч. 2 ст. 15 КК) на умисне вбивство у зв’язку з виконанням службових обов’язків (п. 8  ч. 2 ст. 115 КК) з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2  ст. 115 КК).

Стосовно Шевцова Александров вчинив умисне вбивство у зв’язку з виконанням службових обов’язків (п. 8  ч. 2 ст. 115 КК) повторно ( п. 13 ч. 2 ст. 115 КК).

Убивство, вчинене особою, що раніше вчинила умисне убивство (п. 13), за винятком убивства, передбаченого статтями 116 - 118 КК, має місце у випадку, коли особа раніше вчинила убивство, передбачене ч.1 або ч.2 ст.115 КК. Обов'язковою умовою кваліфікації дій винного по п. 13 ч.2 ст. 115 є те, що судимість за раніше вчинене навмисне убивство не була знята або погашена і не минули терміни давності притягнення особи до відповідальності за раніше вчинене умисне убивство.

Замах на злочин стосовно вбивства Макєєвої є закінченим, Александров виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Тому дії стосовно Макєєвої слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК характеризується умисною формою вини. Мотив, мета й емоційний стан винного в момент здійснення злочину на кваліфікацію впливу не роблять.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 115 КК характеризується умисною формою вини та наявністю спеціального мотиву  - у зв’язку з виконанням потерпілими службових обов’язків, що стало причиною їх вбивства.

Практичне завдання № 4.

У відповідності до ч. 2. ст. 27 КК виконавцем (співвиконавцем) злочину є особа, яка безпосередньо вчинила злочин, тобто особисто виконала об’єктивну сторону злочину. За умовами завдання Вакула не відкривав двері, не заходив в квартиру і не вилучав цінних речей. Тому у вчиненні даного злочину він є посібником.

Якщо Вакула є посібником то його дії слід кваліфікувати у відповідності до ч.2 ст. 29 КК за ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 185 КК. А дії Степаненко, у відповідності до ч. 1 ст. 29 КК  за ч. 3 ст. 185 КК.