Гідравлічні та пневматичні машини: Випускна атестаційна робота, страница 8

Після вказування посадочних розмірів у фазі одиничного виробництва у дужках повинні бути наведені їх граничні відхилення.

Конструюючи деталі, що виготовляють методом лиття, необхідно по можливості витримувати рівномірну товщину стінок, уникаючи гострих кутів і переходів з малими радіусами округлення, витримувати необхідні ухили для полегшення виймання деталі з форми. Поверхні відлитих деталей , що підлягають механічній обробці, повинні бути вище або нижче „чорних” необроблених поверхонь. У технічних вимогах на відлиті деталі, що мають необроблені поверхні, повинно бути вказано наступне:

1)  клас виконання відливки (для чавуну – по ГОСТ 1855-74);

2)  величина ухилів для лиття;

3)  величина не вказаних радіусів лиття;

4)  допустимість чи недопустимість раковин, пористостей, рихлостей на оброблених і необроблених поверхнях та їх розміри;

5)  необхідність відпалювання.

Конструюючи шпонкові з’єднання, зовнішні і внутрішні різьби, зубчаті колеса, а також деталі з шліфуванням циліндричних поверхонь і торців, необхідно передбачити вихід для ріжучого інструменту відповідно до діючих стандартів.  Для круглих довгих деталей необхідно вказувати центрувальні отвори.

Конструюючи зварні деталі, бажано з’єднувати елементи деталей  однакової товщини. Зварювальному шву необхідно надавати форму яка забезпечує необхідну міцність на стомлення. Виконуючи зварювальні складальні вузли, на кресленні проставляють тільки ті розміри, які виконуються після зварювання, а на кресленнях деталей – ті розміри, які виконуються до зварювання.

Різьби для приєднання трубопроводів та умовні проходи для робочої рідини і стисненого повітря в робочих кресленнях деталей повинні відповідати ГОСТ 12853-80 і ГОСТ 16516-80 [1].

ЛІТЕРАТУРА

1.       Абрамов Е.И. , Колисниченко К.А., Маслов В.Т. Элементы гидропривода. –К.: Техника, 1977.

2.       Башта Т.М. Машиностроительная гидравлика. –М.: Машиностроение, 1971. -672с.

3.       Башта Т.М. Объемные насосы и гидравлические двигатели гидросистем . - М.: Машиностроение, 1974г, 605 с.

4.  Бирюков Б.Н. Роторно-поршневие гидравлические машины.                 -М.: Машиностроение, 1972, 172 с.

5.  Васильченко В.А. Гидравлическое оборудование мобильных машин. -М.: Машиностроение, 1983, 301 с.

6.  Детали машин /Под. ред. Н.С. Ачеркана -.:Машгиз, 1953, -т 1 и т 2.

7.  Дж. П. Ден-Гартог Механические колебания. –М.: Физматгиз, 1960.

8.  Докунин А.В., Рогов А.Я., Фейфец Л.С. Радиально-поршневые гидромоторы многократного действия. – М.:Машиностроение,1980.

9.  Дьячков Б.И. Высокоментные гидромоторы однократного действия. -М.: Машиностроение, 1980, 120 с.

10.  Жмудь А.Е. Винтовые насосы с циклоидальним зациплением. -М.: Машгиз , 1963, 257 с.

11.  Журавлев А.Е., Николаева О.И.Машиностроительные стали. -М.: Машгиз, 1962.

12.   Зайченко И.З., Мышлевский Л.М. Пластинчатые насосы и гидромоторы. -М.: Машиностроение, 1970, 231 с.

13.  Зеленецкий С.Б.,Рябков Е.Д., Микеров А.Г. Ротационные пневматические двигатели.  –Л.: Машиностроение, 1978.

14.  Зиневич В.Д., Ярмоленко Г.З., Калита Е.П. Пневматические двигатели горных машин. –М.: Недра, 1975.

15.  Чориш Ю.И. Виброметрия. - М.: Машгиз, 1963.

16.  Ковальский В.Ф., Железняков Н.Т., Бейлин Ю.Е. Справочник по гидроприводам горных машин.  –М.: Недра,  1973, 352с.

17.  Колебание элементов аксиально-поршневых машин /Под ред. К.В. Фролова. –М.: Машиностроение, 1973.

18.  Крагельский И.В., Виноградова И.Є. Коэффициенты трения. –М.: Машгиз, 1962.

19.   Крылов А.В. Одновинтовые насосы.  - М.: Гостоптехиздат, 1962 г., 147 с.

20.  Леонов А.С. Насосы  гидравлических систем станков и машин. -М.: Машгиз , 1960, 226 с.

21.  Машиностроительный гидропривод / Под. Ред В.Н. Прокофева/ - М.: Машиностроение, 1978.