Гідравлічні та пневматичні машини: Випускна атестаційна робота, страница 5

При динамічному розрахунку визначають час підготовчого періоду, періоду руху і заключного періоду [2,3,6].

ЛІТЕРАТУРА

1.  Методичні вказівки до курсового проекту за курсом „Проектування об’ємних гідроприводів” / Укладач В.К. Буслов – Київ, НТУУ „КПІ” ,  1999.  – 61с.

2.  Методичні вказівки до курсової роботи  за курсом „Проектування об’ємних пневмоприводів” /Укладач В.К. Буслов – Київ, НТУУ „КПІ”

3.  Гідроприводи та гідро пневмоавтоматика. Під ред. В.О. Федорця. – Київ.: Вища школа, 1995.  – 463с.

4.  Свешников  В.К., Усов А.А. Станочные гидоприводы. Справочник. М.: Машиностроение, 1988.  – 512с.

5.  Богданович Л.Б. Гидравлические приводы. – Киев.: Выща школа, 1980.  -232с.

6.  Пневматические устройства и системы в машиностроении: Справ. /Под. ред. Е.В. Грец. –М.: Машиностроение, 1981. -408с.

3. РОЗРАХУНКИ НА МІЦНІСТЬ, ЖОРСТКІСТЬ ТА ВІБРОСТАЛІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ . ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ

3.1 Розрахунки на міцність

Для забезпечення працездатності конструкцій гідро- та пневмоприводу, які розробляють студенти при виконанні бакалаврської роботи, необхідно провести розрахунки їх елементів і найбільш навантажених деталей на міцність, жорсткість та вібросталість. Ці розрахунки проводяться по загальній методиці проектування та розрахунку конструкцій та деталей машин, які читались студентам у відповідних курсах лекцій, а також використовувались у виконаних ними курсових роботах та проектах.

Так відповідні розрахунки радіально-поршневих машин приведені у роботах [2,3,8,9,14,20,26,30,34,35], кулачкових (екстріко- плунжерних)  та кривошипно-плунжерних машин – у роботах [2,3,9,14,16,20,27,30,42], аксіально-поршневих машинах – у роботах [2,3,5,17,21,23,26,30], пластинчатих машин – у роботах [2,3,12,13,20,26,30], шестерних машинах – у роботах [2,3,4,14,26,30,43,44], гвинтових машин – у роботах [2,3,10,19,30,36,43], поршневих та плунжерних циліндрів – у роботах [1,2,3,5,21,22,26,38], неповноповоротних двигунів – у роботах [2,3,21,22,32], роторно-поршневих машин з планетарним рухом елементів – у роботі [4], розподільної та контрольно-регулюючої апаратури – у роботах [1,2,5,16,21,26].

Загальні розрахунки деталей та конструкцій машин та апаратів, в тому числі машин та апаратів гідро- та пневмопривода на міцність, жорсткість та вібростійкість приведені у роботах [1,6,31,37,39].

При цьому значення меж міцності при розтягуванні, згибі, течії, пружності, витривалості, повзучості, модуля пружності, ударної в’язкості, коефіцієнтів лінійного розширення для сталей різних марок і різних видів термообробки студент може знайти у роботі [11], а для неметалевих матеріалів – у роботі [25], значення коефіцієнтів тертя для різних матеріалів та умов роботи – у [8], розрахунки кулачкових механізмів – у [27].

Відповідні  розрахунки пневматичних та пневмогідравлічних конструкцій можуть бути проведені по роботах [13,14,33,41].

Розрахунки на міцність рекомендується проводити для тих деталей та елементів конструкцій, які знаходяться під збитковим тиском, або на які діють сили, що можуть привести до значного зменшення надійності, довговічності конструкцій або виведення її з ладу. При цьому важливо правильно вибрати модель розрахунку. Так при розрахунку блока циліндрів аксіально-поршневої машини його розглядають як умовно виконаного з ряду товстостінних труб, які розраховуються на міцність, жорсткість, а вибирається з двох випадків більша допустима товщина стінки [3,30]. При розрахунку валів гідромашин рекомендується спочатку розрахувати їх діаметри на міцність та жорсткість з умови тільки дії обертального моменту без сил згину при знижених значеннях допустимої напруги [6,37,39], а вже потім після попереднього чи остаточного прокреслення конструкції, і визначення відстані між опорами вала виконати його остаточний розрахунок на міцність та жорсткість з побудовою епюр діючих сил та моментів. При цьому студент повинен звернути особливу увагу на правильне визначення діючих на вал сил. Так у об’ємних машин треба враховувати додатково можливість дії радіальної або радіальної та осьової сил на виступаючий кінець вала від одягненої на нього шестерні або шківа клинопасової передачі , при цьому напрям радіальної сили може бути будь-який.