Підбір нагрівальних приладів за конструктивно-технічними і технологічними ознаками, страница 3

Одним із основних критеріїв підбору нагрівальних приладів є їх теплова їнерційність. Нагрівальні прила­ди з великою інерційністю характеризуються низьким коефіцієнтом теплопровідності матеріалу, з якого вони виготовлені, значною масою та об'ємом води. Для про­грівання такого нагрівального приладу і забезпечення теплового комфорту потрібно чимало часу. У разі охо­лодження внаслідок великої інерційності у приміщення буде передаватись зайва теплота, оскільки такий прилад не може миттєво охолонути або вийти на менший рівень теплової потужності. Тому системи водяного опалення з високоінерційними нагрівальними приладами є менш енергоощадними, ніж системи, оснащені приладами з ма­лою тепловою інерцією.

Вибираючи нагрівальні прилади для конкретного об'єкта обігріву і конкретної опалювальної системи, не­обхідно враховувати всі переваги й недоліки, характерні для різних типів нагрівальних приладів, а також якість використовуваного теплоносія (рН, вміст розчиненого кисню, наявність твердих частинок, бруду тощо) і його робочі параметри (температуру, тиск), умови експлуа­тації (можливість виникнення гідро- і пневмоударів) та особливості клімату. Деякі рекомендації щодо вибору нагрівальних приладів для різних приміщень наведені в таблиці.

Чавунні секційні радіатори (батареї) найчастіше застосо­вують у системах з природною циркуляцією, що зумовлено наявністю каналів великого перерізу і, в зв'язку з цим, не­значним гідравлічним опором руху теплоносія. Конвективна складова теплового потоку від таких нагрівальних приладів становить приблизно 70%, а радіаційна — 30%. Завдяки конвективному нагріву швидко прогрівається верхня частина приміщення, а радіаційна складова забезпечує прогрівання нижної частини, тому чавунні радіатори вважають оптималь­ним варіантом для високих приміщень. Стійкість до корозії і механічна міцність, обумовлені значною товщиною стінок (мінімум 2,5 мм), — запорука надійності та тривалого тер­міну експлуатації. Саме з цієї причини чавунні радіатори залишаються досить розповсюдженими. Вони також стійкі до впливу зовнішніх негативних факторів і до заростання накипом, що особливо важливо, коли використовується непідготовлений теплоносій. Секційні радіатори складають з окремих секцій, що дає змогу досить точно підбирати площу поверхні нагріву і загальну теплопродуктивність. Внаслідок значної водомісткості й металоємності та низького коефі­цієнта теплопровідності чавуну такі нагрівальні прилади відзначаються великою тепловою інерційністю.

Чавунні оребрені труби виготовляються з округлими ре­брами. Монтують їх в одно- або багаторядному виконанні з проміжками в 200 мм. Переваги і недоліки цих нагрівальних приладів аналогічні чавунним радіаторам. Оребрення зна­чно утруднює очищення їх від пилу.

Алюмінієві секційні радіатори більш привабливі зовніш­ньо, ніж чавунні, характеризуються кращими теплотехнічними характеристиками, низькою тепловою інерційністю і малою питомою масою матеріалу. Для їх виготовлення за­стосовують матеріал з дуже великим коефіцієнтом теплопе­редачі, — алюмінієвий сплав. Такі радіатори близько 50% тепла віддають випромінюванням, решту— конвекцією. Алюміній є пасивним металом, тобто він покривається оксид­ною плівкою, яка перешкоджає контакту води з металом. Під час експлуатації таких радіаторів необхідно дотримуватись рекомендацій виробника щодо протикорозійного захисту. Ці прилади можуть піддаватись кислотній корозії, якщо в теплоносій будуть додаватися деякі хімічні реагенти проти утворення накипу та для пом'якшення води. В системах опа­лення з такими радіаторами необхідно уникати утворення гальванічних пар алюмінію з латунню й міддю, оскільки це також підсилює кислотну корозію. Тому не рекомендується поєднувати в одній опалювальній системі алюмінієві раді­атори з мідними трубами і латунними фітингами.