Підсилювач каналу відеосигналів кольорового телевізора, страница 4

де Fв - верхня частота робочого діапазону підсилювача.

fY21Е - гранична частота транзистора по крутизні в схемі з спільним емітером.

Для транзисторів величина fY21e розраховується по формулі:

,

де r’б – об’ємний опір бази, S0- крутість транзистора в робочій точці.

fh21б=fh21е×(1+h21е)

fh21б(КТ940А)=90×26=2340 (МГц)

fh21б(КТ315Б)=250×51=7650 (МГц),

тоді об’ємний опір бази:        

r’б= tк/Cк,

де Cк- ємність колекторного переходу транзистора, tк-стала часу.

r’б(КТ940А)=250/5,5=45,5 (Ом)

r’б(КТ315Б)=300/7=43 (Ом)

fY21e(КТ940А)=2340/(0,6×45,5)=85,8 (МГц)

fY21e(КТ315Б)=7650/(0,1×43)=12750 (МГц)

тоді

Мв т(КТ940А)==1,004 (раз) »0,04 (дБ)

Мв т(КТ315Б)==1(раз) »0 (дБ)

Частотні спотворення, які вносяться елементами схеми складають:

 для резистивного каскаду зі спільним емітером:

Mв сх(КТ940А)=2 (дБ)

Mв сх(КТ315Б)=2 (дБ)

Отже,              Mв ккпв.т(КТ940А)в.сх(КТ940А)=0,04+2=2,04 (дБ)

Mв кппв.т(КТ315Б)в.сх(КТ315Б)=0+2=2 (дБ)

Використаємо ВЗЗ. Задавшись ВЗЗ з глибиною А=5, будемо мати відповідно:

Мвb ккп==1,21 (дБ).

Мвb кпп==1,2 (дБ).

Звідки загальні частотні спотворення на верхніх частотах складають:

Mв(дБ)в.кпп(дБ)в.ккп(дБ)=1,21+1,2=2,41 (дБ)

  Частотні спотворення в області низьких частот зумовлені наявністю у каскаді кіл , що впливають на коефіцієнт підсилення у області низьких частот, і орієнтовно можуть бути визначені для кожного каскаду:

резистивний підсилювальний каскад зі спільним емітером Мн =0,8…1,2 дБ

Отже частотні спотворення пристрою у області НЧ будуть:

Mн ккп=1,2 (дБ), Mн кпп=1,2 (дБ)

Використаємо ВЗЗ. Задавшись ВЗЗ з глибиною А=5, будемо мати відповідно:

Мнb ккп==1 (дБ).

Мнb кпп==1 (дБ).

Звідки загальні частотні спотворення на нижніх частотах складають:

Mв(дБ)в.кпп(дБ)в.ккп(дБ)=1,21+1,2=2,41 (дБ)

 Основну частину нелінійних спотворень вносить ККП (приблизно 90%), тому прийнявши Кккп=6% і враховуючи дію ВЗЗ:

Кккпbккп/А=6/5=1,2%

 Тоді загальний коефіцієнт гармонік складатиме:

Кгккпbкппb=1,2+0,12=1,32% < 2%

  2.7 Розробка структурної схеми

    В основу розробки структурної схеми відеопідсилювача покладемо дані які було отримано у процесі розрахунку структурної схеми.

   Регулювання рівня контрастності введемо між каскадом кінцевого підсилення і каскадом попереднього підсилення.

  Структурна схема підсилювача наведена на рисунку 1. Вона враховує те, що відеопідсилювач містить три ідентичні канали що забезпечують підсилення сигналів R, G, B.

Рисунок 1- Структурна схема пристрою на дискретних елементах

3 ЕЛЕКТРИЧНІ РОЗРАХУНКИ КАСКАДІВ ПРИСТРОЮ

 3.1 Розрахунок каскаду кінцевого підсилення

Вихідні дані: Rн=R4=3 кОм, Е=90 В, Кр=23 дБ, Кн=1,2%, Мв=1,21 дБ, Мн=1 дБ. Електрична схема каскаду кінцевого підсилення наведена на рисунку 2.

Рисунок 2 – Електрична схема каскаду кінцевого підсилення

  3.1.1 Вибір робочої точки

Використовуючи вихідні та вхідні статичні характеристики транзистора КТ940А (Додаток1) для опору навантаження Rн=3кОм і напруги живлення Е=90 В знайдемо в робочій точці струм колектора Iк.о=15 мА, напругу колектор-емітер Uке.о=40 В, струм бази Iб.о=0,25 мА і напругу база-емітер Uбе.о=0,6 В.

 3.1.2 Розрахунок кола емітерної стабілізації режиму підсилювального каскаду.

Визначимо опір резистора Rе =R9+R12 і ємність конденсатора С7:

Ом,

опір Rе буде складатись із двох опорів R12=560 Ом - опір емітерної стабілізації і R9=68 Ом - опір кола емітерної ВЧ корекції.

Визначимо потужність розсіювання резисторів R12 і R9, оберемо їх номінали:

РрозсR12= Iк.о2×R12 =0,0152×560=0,126 Вт - МЛТ-0,25-560 Ом±10%

РрозсR9=Iк.о2×R9 =0,0152×68=0,015 Вт - МЛТ-0,125-68 Ом±10%

Тоді = 270 мкФ

 Обираємо конденсатор К50-35-270мкФ´160 В + 10% .

3.1.3 Розрахунок подільника в колі бази

Визначимо струм подільника в колі бази Iпод=10Iб.о=10×0,25=2,5 мА.

Опір резистора 36 кОм.

Тоді 3,84 кОм (обираємо номінал 3,9 кОм),

R3=Rпод-R8=33 кОм.

Визначимо потужність розсіювання резисторів R3 і R8, оберемо їх номінали:

РрозсR3= Iпод2×R3 =0,00252×33000=0,206 Вт - МЛТ-0,5-33 кОм±10%