Тут слід детальніше зупинитися також на досить важливій особливості процедури постановки мети дослідження, пов'язаної з необхідністю визначення шляхів досягнення самої мети. Як відомо, науковий об'єкт під час вивчення умовно членують на його окремі предмети, завдяки керуванню станом яких і вирішують завдання дослідження.
Це дозволяє, оперуючи зміною стану одного чи декількох предметів дослідження, вирішувати різні завдання, алгоритмічна послідовність яких саме й визначає шлях досягнення мети наукової роботи. Отже, передбачуваний метою кінцевий Результат дослідження може бути досягнутий не одним, а різними шляхами.
Логіка поділу об'єкта на предмети (або виділення з його складу одного предмета) визначає шляхи (або шлях) досягнення мети дослідження
Наприклад, у випадку виконання теми 3.1.2 (див. рис. 7) залучення учнів до національної культури засобами прикладного мистецтва у процесі трудового навчання може бути досягнуте такими шляхами: обґрунтуванням нової системи засобів практичної реалізації процесу залучення до національної культури; обґрунтуванням нової системи педагогічних закономірностей самого процесу; виявленням (оптимізацією) комплексу необхідних навчально-матеріальних, гігієнічних, морально-психологічних, етичних умов його реалізації; оптимізацією логіки, труднощів та обсягу теоретичних знань, що передаються, і практичних трудових навичок, що засвоюються; обґрунтуванням нових шляхів, методів, форм і засобів навчання; обґрунтуванням нових нетрадиційних прийомів контролю та критеріїв ефективності оцінки результатів навчання; розробкою логіки та методів самоосвіти; обґрунтуванням методологічних основ і методів залучення до національної культури в процесі трудового навчання і т.п.
Звідси стає очевидною методологічна значущість процедури постановки мети дослідження і необхідність її чіткого формулювання, на якій ми зупинимося нижче. '
Не менш важливою є також і потреба у розумінні основних методологічних вимог щодо процедури постановки завдань дослідження.
Завданнями дослідження, що формулюють у науковій праці, прийнято називати ті питання, розв'язання яких необхідне для досягнення постановленої в ній мети.
Під час постановки завдань дослідження необхідно дотримуватися таких правил:
1. У ролі завдань дослідження можна ставити лише ті завдання, "розв'язання яких необхідне для досягнення мети.
2. Завдання, розв'язання яких не вимагає застосування теоретичних або експериментальних наукових методів, не можуть виступати в ролі завдань дослідження.
3. Послідовність постановки й викладення завдань дослідження повинна строго відповідати прийнятій у ньому логіці наукового пізнання предметів дослідження.
4. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною за ознаками їхньої необхідності й достатності для досягнення мети дослідження.
5. Завдання, поставлені у цільової структури наукової праці, повинні бути домірними за рівнем їх складнощі.
Завдання, що вирішуються в процесі досягнення мети конкретно-наукових праць, можна класифікувати на: теоретичні, логічні, статистичні, аналітичні та експериментальні. Така їхня диференціація зумовлена реально існуючими умовами функціонування об'єктів дослідження, а також наявністю певного наукового знання про самі об'єкти та засоби вивчення їхніх окремих сторін (предметів дослідження). Зазначені обставини дають дослідникові можливість вибору з арсеналу наукового знання тих методів і засобів пізнання, які найбільш адекватно відповідають проблемі, що розглядається. Такий вибір методів і засобів дозволяє організувати всі пізнавальні операції та процедури в єдину систему, яка дозволяє погоджувати й узагальнювати результати розв'язання поставлених у дослідженні завдань. Звідси стає зрозумілою необхідність розгляду основного складу пізнавальних дій, сукупність яких утворює конкретні процедури розв'язання різних за своєю природою завдань дослідження.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.