Постановки мети наукового дослідження. Загальна цільова структура прикладної наукової праці, страница 2

По-третє, кожне окремо взяте завдання цільової структури наукового дослідження редукується у свою чергу до конкретних питань, теоретичне або експериментальне вирішення яких і забезпечує виконання поставленого завдання. На постановку конкретних питань дослідження, порядок їхнього послідовного запису та відображення на схемі цільової структури розповсюджується логіка, подібна до викладеної вище логіки запису завдань дослідження.

При цьому кожне конкретне завдання, поставлене у обсязі наукової праці, вважається виконаним лише у разі отримання відповідей на ті питання, до яких воно редукується згідно із цільовою структурою дослідження.

Вище ми зазначали, що індекс 1.2.3 елемента системи, відображеної на рис. 17, слід читати у зворотному порядку як: третє питання другого завдання, спрямованого на досягнення мети теоретичного дослідження, а індекс 1.2 — як друге теоретичне завдання, спрямоване на досягнення мети Дослідження.

Наведемо також загальноприйняту термінологію ієрархічної класифікації цілей різних рівнів, що використовується у планових і наукових документах: мета (поставлена урядом) -> завдання (затверджені плановими державними документами) -» питання (поставлені у проблемах запланованих досліджень) —> цілі (поставлені в дослідженнях за конкретними темами) -> завдання (поставлені для досягнення мети конкретного дослідження) -» питання (розв'язання яких забезпечує вирішення кожного окремо взятого завдання дослідження).

Тут, всередині більш складної структури загальної проблемно-цільової структури наукових досліджень наочно просліджується відносність понять "мета", "завдання" і "питання". Тому в методології прийнято членувати будь-яку як завгодно складну ієрархічну структуру завдань на окремі супідрядні одна одній і повторювані ортодоксальні групи, побудовані у формі послідовного підпорядкування: мета —> завдання -» питання. При цьому в обсязі конкретної наукової праці завдання верхнього ієрархічного рівня називають метою, а завдання нижніх ієрархічних рівнів називають, відповідно, завданнями та питаннями дослідження.

Для правильної постановки мети дослідження необхідно чітко уявляти:

1. Існуюче теоретичне знання про структуру й загальні закономірності функціонування об'єкта дослідження.

2. Суть і структуру суперечностей, що породжують проблему дослідження та основні питання, що входять до неї.

3. Об'єкт-предметну структуру та основні аспекти започаткованого дослідження.

4. Необхідні обсяги й шляхи проведення теоретичного та (або) експериментального досліджень.

5. Існуючі теоретичне знання, експериментальні методи й засоби, що можуть бути використані для наукового пізнання об'єкта.

Окрім цього, дослідник повинен також мати певні уявлення про ряд методологічних особливостей реалізації процесу постановки мети дослідження. Вище ми відзначали, що тема випливає з проблеми дослідження, а його мета визначається окремим більш конкретним завданням або питанням проблеми (див. рис. 7). Таким чином, мета випливає із завдань розвитку певної галузі наукового знання, поставлених в її проблемах, але відрізняється від них конкретизацією об'єкта, що вивчається, і дозволяє на основі уточнення його головних сторін і відношень через предмети дослідження переходити до завдань дослідження.

При цьому дослідження, спрямоване на розв'язання наукової проблеми, здійснюється в обсязі теми саме у відповідності до поставленої мети. Зазначимо також, що процедура визначення об'єкта є конкретизацією типового змісту головних суперечностей, що входять у проблему дослідження, а мета дозволяє здійснити перехід від об'єкта до предметів дослідження як носіїв різних сторін означених суперечностей.

Методологічно важливо також розуміти наступність і взаємозв'язок наукових знань, що здобуваються в обсязі проблеми дослідження. Для цього розглянемо фрагмент структури тематичного плану (рис. 7), у якому відбита деталізація розробки наукового напряму (3) через одну з його проблем (3.1) шляхом виконання ряду тем, що входять до неї (3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 іт.д.).