Сутність та особливості надання освітніх послуг в умовах конкурентних ринкових відносин. Найпопулярніші ВУЗи України 2012.Полтавський університет економіки і торгівлі., страница 16

Висновки і пропозиції.

1. Розглянувши поняття “послуга” у широкому розумінні, можна дати визначення, що це дії, які мають користь для споживача і можуть надаватися будь-кому. Освітні послуги, у відповідності до загальної класифікації послуг відносяться до групи суспільних послуг. Проаналізовано відмінні особливості послуг у порівнянні з товарами. До таких відмінностей віднесено невідчутність, невід’ємність від джерела, нестабільність якості, неможливість зберігання. Виходячи з вищевикладеного можна сказати, що освітні послуги відносяться до послуг нематеріального характеру, спрямовані на людину і є невідчутними. Особливістю даного визначення є те, що вперше запропоновано розглядати освітню послугу, з позиції домовленості між замовником, виконавцем і споживачем. У деяких випадках замовник і споживач виступають як одна особа, але у більшості випадків споживач не є замовником, а тому спрямовувати конкурентні переваги на споживача не має сенсу.

2. Окрім основних відмінностей послуг від товарів визначено особливі відмінності освітніх послуг від більшості інших, це такі як:

-  висока вартість освітніх послуг (так само, як наукових і інших інтелектуальних послуг);

-  відносна тривалість їх виконання (надання);

-  відстроченість виявлення результативності;

-  здібності випускника;

-  залежність результатів від умов майбутньої роботи і життя випускника;

-  необхідність подальшого супроводу послуг;

-  місце надання і місце проживання потенційних споживачів. залежність прийнятності послуг від місця їх надання і місця проживання потенційних споживачів (абітурієнтів);

-  неможливість перепродажу й інші.

3. Власне визначення конкурентоспроможності освітньої послуги. Конкурентоспроможність освітньої послуги – це властивість послуги закладу вищої освіти, що забезпечує визначену частку у визначений час на відповідному ринку і має відповідні економічні, соціальні, пізнавальні та інші характеристики, які перешкоджатимуть перерозподілу частки цього ринку на користь інших вузів. Також нами запропоновано визначення терміну “конкурентоспроможність ВНЗ”, як оптимальна сукупність факторів і управлінських рішень органів управління вищим навчальним закладом, які формують через економічні та управлінські важелі відносини з зовнішнім середовищем з метою функціонування механізму пошуку та формування конкурентних переваг на ринку освітніх послуг.

4. Проведено розмежування понять конкурентоспроможності і якості. Визначено, що деякі показники конкурентоспроможності вузу не мають значення для споживача, а визначають лише можливість конкурувати з іншими вузами. По друге, якість продукції не може визначати її конкурентоспроможність за умови відсутності попиту. Визначено, що конкурентна перевага вищого навчального закладу – це є та перевага, яка, як результат свого впливу, приносить вузу додатковий дохід (визначається економічно). Також розглянуто основні вимоги щодо конкурентних переваг вищих навчальних закладів, таких як унікальність, задоволення специфічних потреб і можливість використання індивідуальних ресурсів.

5. Для того, щоб досконало і поетапно вивчати конкурентні переваги вищих навчальних закладів ми запропонували класифікувати їх за восьми критеріями. Враховуючи те, що характер джерела конкурентної переваги має найбільш значний вплив при їх формування, розглянуто кожну з переваг даного критерію. Це надає можливість зорієнтуватися для здійснення аналізу і пошуку факторів та можливих конкурентних переваг для вищих навчальних закладів України.

Список використаних джерел

1. Александрова А.Б. Конкурентоспособность молодежи на рынке труда : социологический анализ : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. социолог. наук :  спец. 22.00.03 / Ин-т социологии НАН Беларуси / А.Б.Александрова. – М., 2004. – 24 с.