Сутність та особливості надання освітніх послуг в умовах конкурентних ринкових відносин. Найпопулярніші ВУЗи України 2012.Полтавський університет економіки і торгівлі., страница 10

Висока комп’ютерна насиченість освітньої діяльності навчального закладу, широке впровадження комп’ютерних технологій у навчальну, наукову, управлінську, бібліотечну, видавничу й обліково–фінансову діяльність забезпечила університету пріоритетне місце серед економічних вищих навчальних закладів України за рівнем комп’ютеризації освітньої діяльності.

Університет отримав Міжнародний Сертифікат 440030QМ08 Міжнародної мережі сертифікації (IQNet) і Німецького органу сертифікації системи управління якості (DQS GmbH) про відповідність освітньої діяльності міжнародним стандартам якості серії ISO 9001:2008 (вересень 2009 року). Під час ресертифікації підтверджено відповідність стандартам ISO 9001:2008.

Забезпечення розвитку потенціалу та можливостей самореалізації студентів і співробітників в процесі їх спільної освітньої, наукової, інноваційної та організаційної діяльності; підготовка визнаних в Україні та за її межами фахівців-професіоналів нового покоління – лідерів у сфері економіки, підприємництва, менеджменту, обслуговування, харчових та інформаційних технологій.

Основні завдання політики Полтавського університету економіки і торгівлі в галузі якості:

1. Забезпечення відповідальності керівництва за дієвість функціонування системи управління якістю, створення умов співробітництва для ефективного та якісного виконання функціональних обов’язків.

2. Активний маркетинг і сегментування ринку освітніх послуг, моніторинг ринку праці, вимог замовників, підвищення рівня їх задоволеності.

3. Аналіз результатів системи управління якістю діяльності університету, розробка та впровадження дій, спрямованих на поліпшення дієвості системи.

4. Використання принципу „командна робота”, забезпечення взаємозв’язку головних і допоміжних процесів управління.

5. Удосконалення підходів до проектування процесів, проведення своєчасної актуалізації документованих процедур, забезпечення процесів необхідними ресурсами, визначення результатів процесів і їх впливу на ефективність діяльності.

6. Делегування повноважень працівникам, удосконалення системи мотивації та заохочення персоналу до творчої, ефективної та ініціативної роботи.

7. Вимірювання та збір достовірних і точних даних, що мають відношення до якості управління всіма процесами діяльності.

8. Організація та застосування взаємовигідних партнерських відносин із вищими навчальними закладами I-II рівнів акредитації та загальноосвітніми закладами.


4. Оцінка рівня конкурентоспроможності освітнього закладу на основі методик рейтингової оцінки діяльності ВНЗ.

Нині в системі вищої освіти країни навчаються 2 млн. 704 тисячі студентів. Якщо додати до цього абітурієнтів, їхніх батьків, роботодавців, для котрих ціна диплома різних вузів теж має різну вагу. Отримане число переконливо доведе актуальність створення і впровадження чіткої системи рейтингування наших вузів.

Україна довго тупцювала біля порога визначення міжнародних рейтингів університетів. Головним гальмом була відсутність національної системи рейтингування і членства в Міжнародній експертній групі з визначення рейтингів. Деякі високі чиновники від освіти міркували приблизно так: Який сенс нам потрапляти в одну компанію з Гарвардом і Оксфордом, якщо навіть Московський університет у загальновизнаному Шанхайському рейтингу "Топ-500" посідає 70-те місце, а Пітерський перебуває тільки в п'ятій сотні?.

Звичайно, очікувати появи українських вузів на головних позиціях світового табеля про ранги нині не доводиться. Але мати "компас", який допомагає визначити координати нашого перебування у світовій і європейській системах вищої освіти, потрібно.

Отже, два перші важливі кроки зроблено: представники України ввійшли до Міжнародної експертної групи (IREG), а подану ними методику визначення рейтингів національних вузів було схвалено.