КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ»
для студентів спеціальності «Політологія»
Затверджено
на засіданні кафедри політології
Протокол № ___
від „___”__________2007 р.
Зав. кафедри
_________
КИЇВ-2008
ВСТУП
Дисципліна "Історія зарубіжних політичних вчень" є базовою нормативною дисципліною для спеціальності "Політологія", що читається в I та II семестрах в обсязі 4 кредитів, в тому числі 210 годин аудиторних занять з них 70 годин лекцій, 70 годин практичних занять та 70 годин самостійної роботи (І семестр: лекції – 36, семінари - 36, самостійна робота - 36; ІІ семестр: лекції – 34, семінари – 34, самостійна робота - 34). Закінчується іспитами в I та II семестрах.
Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія зарубіжних політичних вчень":
Метою навчальної дисципліни "Історія зарубіжних політичних вчень" є вивчення студентами теоретичного знання зарубіжних мислителів про закономірності завоювання, використання та утримання політичної влади, втіленої в політичних системах суспільств в різні історичні епохи.
Завданнями навчальної дисципліни "Історія зарубіжних політичних вчень" є:
• отримання знань про категоріальний апарат, методологічні засади та методи дослідження історії зарубіжних політичних вчень;
• отримання та закріплення знань про природу політичних процесів, політичні інститути, різновиди політичних систем, форм держав в різні історичні епохи в різноманітних політичних концепціях зарубіжних вчених;
• набуття досвіду критичного оцінювання різноманітних теоретичних підходів та концепцій, що існують в історії зарубіжних політичних вчень;
• вироблення у студентів навичок виокремлювати теоретичні і прикладні аспекти політологічного знання, раціонального та ірраціонального в політиці;
• здобуття навичок для практичного застосування теоретичних знань для аналізу політичних процесів та явищ в Україні та інших державах.
Предметом навчальної дисципліни "Історія зарубіжних політичних вчень" є теоретичні знання зарубіжних мислителів різних історичних епох про політичну систему суспільства.
Вимоги до знань та вмінь.
Студент повинен знати:
• об'єкт, предмет, методи та закономірності історії зарубіжних політичних вчень, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;
• концепції та теорії класиків зарубіжної політичної думки;
• сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, суб'єкти і об'єкт політики на різних етапах світової історії людства;
• права людини і громадянина, сутність і значення політичних інститутів у житті держави та громадянського суспільстваю.
Студент повинен вміти:
• визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;
• здійснювати грунтовний системний, порівняльний та критичний аналіз концептів, концепцій та теорій класиків зарубіжної політичної думки;
• виокремлювати теоретичні і прикладні аспекти знанняпро політику, раціонального та ірраціонального в політиці;
• оперувати навичками політичної культури, застосувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна "Історія зарубіжних політичних вчень" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", пов'язана з такими дисциплінами як „Історія держави і права зарубіжних країн”, „Історія філософії”, „Політична історія”, та є базовою для вивчення вподальшому таких дисциплін як "Загальна теорія політики", "Партологія", "Історія політичної думки України", "Громадянське суспільство", "Теорія демократії", "Політичні режими", "Політичний менеджмент" тощо.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна "Історія зарубіжних політичних вчень" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 4 модулів (по 2 змістовні модулі на кожен семестр).
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному семестрі окремо.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; робіт виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально 10 балів за усні відповіді, 5 балів за доповнення та 3 бали за вдале запитання на практичних заняттях, 25 балів за конспект першоджерел; 25 балів за зошит з практичних, 30 балів за контрольну роботу в кожному зі змістових модулів. За невідпрацьовані практичні заняття відмінусовується 3 бали.
Модульний контроль: 4 модульні контрольні роботи (по 2 роботи на кожен семестр).
За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за іспит за наступною формулою.
І семестр
Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 ) |
Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 ) |
Іспит |
Разом (підсумкова оцінка) |
|
Вагові коефіцієнти (%) |
25% k1=0,25 |
25% k2=0,25 |
50% kісп1=0,5 |
100% |
Максимальна оцінка в балах |
100 |
100 |
100 |
100 |
Оцінка (бали) |
25* |
25 |
50 |
100 |
Розрахунок підсумкової оцінки за перший семестр (зваженої):
ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2 × k2 + КПМ × kісп1 .
Де, ПО - підсумкова оцінка з навчальної дисципліни;
k - коефіцієнт важливості змістовного модуля, який рівний відсоткам від вартості сумарної 100 % оцінки. Уданому випадку k1, k2 дорівнють 25% від підсумкової оцінки
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.