Рекомендації щодо вивчення тем змістовного модулю "Наукові основи, принципи і завдання економічного аналізу"

Розвиток наук вимагає здійснення наукового дослідження, розуміння усіх  основних понять і положень  теорії науки, яка досліджується. Наука базується на  основі розвитку знань, коли чітко визначається її предмет та метод.

Наукове дослідження – це пізнання, спрямоване на досягнення нових, ще не існуючих знань (рис.1).

Кожна наука має свій предмет дослідження. Предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що відрізняє її серед множини інших.

Господарча (економічна) діяльність є об’єктом дослідження багатьох наук: економічної теорії, макро- і мікроекономіки, статистики, бухгалтерського обліку, менеджменту, економічного аналізу і т.д.

 

                        +                        +

Рис.1

Що є предметом  і об’єктом дослідження  теорії економічного аналізу (рис.2)?

Рис.2

Основна різниця  між предметом і об’єктом аналізу заключається в тому, що у предмет входять лише головні, найбільш суттєві, з точки зору даної науки, властивості  і ознаки. На наш погляд, такою суттєвою ознакою є вивчення причинно-наслідкових явищ в діяльності суб’єктів господарювання.

Рішення нових проблем вимагає наукового пошуку для отримання нових знань. Пошук ґрунтується на фактах. При цьому відбираються факти, що відповідають цілям проблеми і необхідні для обґрунтування наукових положень та їх розвитку.

Наукова проблема  вирішується у формі дійсної і найбільш оптимальної системи знань як наукова теорія. Важливим у процесі  людської діяльності є впровадження наукової теорії в практику. Економічно грамотне керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємств визначає сутність, послідовність і необхідність економічного аналізу, його теорії.

Теорія економічного аналізу визначає поняття:

-  обєкта (обєктивна дійсність, матеріальна діяльність людини);

-  субєкта  (людина або спільнота людей).

Рис.3

Аналіз і синтез знаходяться у діалектичній єдності і викоритовуються у всіх галузях знань. Індукція і дедукція  знаходяться у єдності й дозволяють обєктивно вивчити досліджувані обєкти.

У широкому плані аналіз – це спосіб пізнання предметів і явищ оточуючого середовища, який ґрунтується  на поділі цілого на складові частини і вивчення їх у всій багатогранності зв’язків і залежностей.

 

Рис. 4

Принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозалежність, взаємозумовленість, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими  в економічному аналізі.

Рис. 5

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, пов’язаних із дослідженням тенденцій економічного розвитку, науковим обґрунтуванням планів і управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком і обґрунтуванням резервів  підвищення ефективності виробництва.

Економічний аналіз належить до системи функціональних міжгалузевих наук. Він тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, організацією виробництва і управління, галузевими економіками, економіко-математичними методами, фінансуванням і кредитуванням, маркетингом та ін.

Економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася  на основі диференціації  та інтеграції багатьох наук. Місце економічного аналізу  в системі інших наук представлено  на рисунку  6.

Економічний аналіз, спираючись на теорію пізнання, забезпечує практичну користь, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людей, тобто економічний аналіз можна вважати  наукою.

За допомогою економічного аналізу вивчаються економічна, технічна, технологічна, соціальна сторони  господарської діяльності. Економічний аналіз як наука досліджує багагогранну діяльність  підприємств відповідно законодавству  країни.

Економічна теорія		Макро– і мікроекономіка		Галузеві   економіки, технології і техніка		Планування , організація та управління
Політична  економія

Маркетинг		Економічний аналіз		Бухгалтерський  облік
				Аудит
Менеджмент

Фінансово-кредитні дисципліни		Математика		Економічна кібернетика		Інформатика, обчислювальна техніка
		Статистика

Рис. 6

Розглядаючи історію становлення та  розвитку економічного  аналізу  треба підходити  до проблами  з наступних позицій: перша – розробка  теоретичних питань науки, друга – практичне використання  в дослідженні діяльності субєктів господарювання.

Перші праці з аналізу зявились на початку двадцятого століття. Вони були присвячені аналізу балансу та мали методологічну спрямованість. У 30–і роки зявились перші підручники та посібники