Криза освіти і культура безпеки життєдіяльності людини

Страницы работы

Содержание работы

Криза освіти і культура безпеки життєдіяльності людини

О. Національний авіаційний університет, Київ Хмельницький, «БЖДЛ-2010»

Образование физически зависит от государства

  • В неустойчивой стране деятельность и само существование образовательных и культурно-просветительных учреждений всегда оказывается под угрозой

История человечества превращается в гонку между образованием и катастрофой. Герберт Джордж Уэллс

Ризик виникнення надзвичайних ситуацій

  • Аналіз небезпек і загроз природного та техногенного характеру, а також їх прогноз на перспективу, показують, що в найближчі роки зберігатиметься високий ступінь ризику виникнення великомасштабних надзвичайних ситуацій різного характеру і збільшення шкоди від них, яка щороку обчислюється мільярдами гривень.

Пріоритети національної стратегії сталого розвитку

  • освіта, наука, культура – держава повинна розглядати ці сфери як фундамент майбутнього країни, її духовного і економічного розвитку

Надзвичайні ситуації 1980-2009

  • Часовий тренд природних катастроф у світі (за даними щорічних звітів)

Щорічні економічні збитки від природних катастроф

Основна мета навчання БЖД

  • це формування культури безпеки, яка означає виховання у кожної людини, а не тільки у тієї, що має відношення до атомної енергетики і промисловості, такого світогляду, при якому вона виявиться просто нездатною зробити якийсь крок на шкоду безпеці, навіть якщо вірогідність небезпеки у цьому випадку є надзвичайно малою.

Культура безпеки

  • – це способи розумної життєдіяльності людини в області забезпечення безпеки, результати цієї життєдіяльності і ступінь розвинутості особи і суспільства в цій області.

Глобальний перехід

  • закінчення ери екстенсивного розвитку, техногенної індустріальної цивілізації і початок нової історичної епохи з новими алгоритмами розвитку нашої цивілізації в широкому значенні – у сфері виробництва, управління, науки, культури, освіти

Х.П.Бруххойзер, професор д.ф.н. університету ім Отто фон Геріке, Магдебург, Німеччина

Принципові проблеми

  • Перед тим, як розпочати нововведення, необхідно було виконати оцінку того, від чого при цьому прийдеться відмовитись.
  • 1) Від часу Вільгельма фон Гумбольта постулатом німецьких університетів є єдність науково-дослідної роботи та навчання

Принципові проблеми 1

  • Організація такого навчального процесу, яка зводить перший етап навчання для отримання ступеня бакалавра до отримання тільки практичних знань та навиків, … зводить нанівець дану єдність наукової роботи та навчання, так само як і переваги, що від цього витікають.

Принципові проблеми 2

  • Болонський процес був більшою мірою ініційований зверху, адміністративно, і рішення по даному питанню приймалися обходячи думку залучених до нього людей.
  • В німецьких університетах серед професорів зростає розчарування в новій освітянській політиці… Багато з них не можуть поєднати нову систему освіти з власним внутрішнім розумінням проблеми з позиції вузівських педагогів.

Принципові проблеми 3

  • Відношення між реальними результатами переведення на нову систему освіти і цілями досягнення визначеного якісного рівня освіти
  • Зміст навчання має більш важливе значення, ніж форма заключного етапу (навчання)… Цілі та реальні результати даного нововведення спростовуються життям по багатьох напрямах

Х.П.Бруххойзер, професор університету ім Отто фон Геріке, Магдебург, Німеччина

  • Як би не були вагомі доводи на користь європейського об'єднувального і інтеграційного процесу, завжди виникає питання про правомочність даного політичного рішення в області культури.
  • Виникають серйозні занепокоєння, що наслідки такого такого рішення стануть незворотніми і це приведе до затяжного періоду зниження якості освіти, особливо на його заключному етапі.

Криза освіти

  • як одна з багатьох граней системної кризи суспільства, має не стільки соціальний, скільки загальнокультурний характер, якщо брати до уваги кризу цінностей, змісту, мети, а не засобів.
  • характеризується втратою такої важливої мети освіти як формування, творення особистості конкретної людини в єдності її інтелектуальних, етичних і світоглядних якостей

Нове замовлення системі освіти

  • Створення постіндустріального суспільства формує нове соціальне замовлення – на
  • «креативну особистість»

Компетентністний підхід

  • Радою Європи визначено п'ять ключових компетенцій:
  • політичні і соціальні компетенції;
  • міжкультурні компетенції;
  • комунікативні компетенції;
  • інформаційна компетентність;
  • пізнавальна компетентність.

Особистістна компетентність

  • компетенції здоров’язбереження;
  • компетенції ціннісно-смислової орієнтації у світі;
  • компетенції інтеграції;
  • компетенції громадянськості;
  • компетенції самоудосконалення.

Доповідь Міжнародної комісії з освіти для XXI століття

  • Навчитися пізнавати (поєднуючи достатньо широку загальну культуру),
  • Навчитися робити (компетентність, яка дає можливість справитися з різними численними ситуаціями),
  • Навчитися жити разом (бути готовим до врегулювання конфліктів),
  • Навчитися жити (бути в змозі діяти, проявляючи незалежність, самостійність думок і особисту відповідальність)

Мета безпеки людини

  • охороняти життєве ядро людини від критичних всюди поширених загроз без перешкод довгостроковому існуванню і діяльності самої людини.

Визначення дане Комісією ООН з безпеки людини, 2003

Комісія ООН з безпеки людини

Комісія з освіти для XXI століття

  • Навчитися жити (бути в змозі діяти, проявляючи незалежність, самостійність думок і особисту відповідальність)
  • Навчитися жити разом (бути готовим до врегулювання конфліктів)
  • Навчитися робити (справитися з різними численними ситуаціями)

  • Охороняти життєве ядро людини (багатовимірний набір прав і свобод людини)
  • Охороняти … від критичних всюди поширених загроз
  • без перешкод довгостроковому існуванню і діяльності самої людини

Вплив освіти на безпеку людини

Очікувана тривалість життя чоловіків в колишніх європейських республіках СРСР в 1965-1997 рр.

Похожие материалы

Информация о работе