Полтавськийполітехнічнийколедж
Національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут»
ПРАВОЗНАВСТВА
Курс лекцій для студентів
Полтавськогополітехнічногоколеджу
НТУ «ХПІ»
усіхспеціальностей
викладач
Полтава
2009
ТЕМА 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ.
1. Поняття держави, її ознаки і функції.
2. Форми держави.
Поняття держави, її ознаки і функції.
На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній, окремій організації. Суспільство втрачає соціальну однорідність, ділиться на частини. Кожна з таких частин, крім спільних інтересів, має ще і специфічні. Виникає потреба в узгодженні, координуванні різноманітних інтересів. Потрібна організація, яка б забезпечувала єдність, цілісність суспільства - це держава.
У соціальному неоднорідному суспільстві виникає і таке явище, як політика – відносини між різними частинами неоднорідного суспільства. Держава, що регулює ці відносини, є організацією політичною, її влада – це влада політична.
Як свідчить історія, в кожному неоднорідному суспільстві різні його частини займають не однакове становище. Одні домінують, інші - підпорядковуються. Тому і держава, виконуючи об’єднуючу і стабілізуючу роль у суспільстві, робить це в інтересах, насамперед, домінуючої частини. Отже,
ДЕРЖАВА - це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, з допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також управління загальносуспільними справами.
До основнихознак держави належать: відокремлення державної влади від публічної; суверенітет; територія; виключне право на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення; право на податки і збори з населення; монополія на легальне використання сили примусу (армія, поліція, служба безпеки тощо).
Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, тобто має відповідні функції.
Функціїдержави - це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються завдання і мета держави та її соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві.
Залежно від напрямків діяльності, держава має свої визначені функції.
Основні функції - це найважливіші напрямки діяльності держави по здійсненню стратегічних завдань і цілей (оборона; зовнішні відносини; охорона правопорядку; інформаційна; економічна; екологічна; соціальна; культурно-виховна та інші функції).
Неосновні функції – це напрямки діяльності держави по здійсненню конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя (управління; матеріально-технічна забезпечення та управління майном; бюджетна справа та бухгалтерський облік; правосуддя).
Внутрішні функції – це напрямки діяльності держави відносно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. (Функції: економічна; культурно-виховна; екологічна; охорона й захист власності; соціальне обслуговування; охорона правопорядку, прав і свобод людини і громадянина та ін.).
Зовнішні функції – основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому (організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету; підтримка миру в регіоні і т.п.)
Крім того існують постійна, гуманітарна, економічна, політична, правова, екологічна, соціально-культурна, охоронна, захисна, гуманістична функції.
Формидержави.
Кожна держава має свій спосіб або порядок організації та здійснення державної влади, що відображається поняттям “форма держави”.
Складовими елементами чи ознаками форми держави є:
- форма державного правління;
- форма державного устрою;
- державний (політичний) режим.
1. Форма державного правління – це організація верховної державної влади, порядок її утворення і діяльності, компетенція і взаємозв’язок її органів, та їх взаємовідносини з народом.
Основними формами правління є монархія і республіка.
Монархія – це така форма правління. при якій верховна державна влада юридично належить одній особі (королю, царю, імператору), котра здобуває її на основі, як правило, кровноспорідненого успадкування.
Види монархій: абсолютна та обмежена.
Абсолютна монархія – історичний тип монархії, в якій монарх має абсолютну (необмежену) владу (Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія, Оман).
Обмеженамонархія – передбачає чітке обмеження влади монарха конституцією чи парламентом. Серед обмежених монархій розрізняють:
- дуалістичну - в руках монарха зосереджена виконавча і частково законодавча влада (Бутан, Бруней, Йорданія, Марокко, Тонга);
- конституційну (парламентську) – монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною не бере; уряд формується парламентом і відповідає перед ним (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Малайзія, Нідерланди, Норвегія, Таїланд, Швеція, Японія).
Республіка є такою формою правління, при якій вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, що обирається населенням країни (або його частиною) на певний строк.
Президентськареспубліка – в руках президента поєднуються
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.