Лабораторна робота № 3.
Вимір, реєстрація, спектральний аналіз і визначення значень інтегральної
величини амплітуди й інтенсивності складного звукового сигналу, у складі якого
є шум і дискретні складові
Мета: Освоєння методичних і практичних навичок, необхідних при проведенні віброакустичних вимірів, реєстрації й спектральної обробки досліджуваних складних шумових сигналів.
Теоретичні відомості
1. Обмірювані характеристики на даному режимі визначаються, як середньоарифметичне значення декількох вимірів n (n 3) (Див. лабораторну роботу №2).
(3.1) |
2. Виміру можуть підлягати акустичні й гідроакустичні тиски, коливальне прискорення, коливальна швидкість, коливальний зсув і т.д., а так само енергетичні характеристики, такі як інтенсивність, потужність й енергія (енергія для сигналу в кінцевому інтервалі часу).
3. У лабораторній роботі № 3 розглядається сигнал, що складається із шумової частини в діапазоні 30 – 500 дБ і дискретних складових, розташувань на частотах у цьому ж діапазоні відповідно до заданих варіантів.
Интегральні значення амплітуди й інтенсивності дискретних складових у частотній області визначаються відповідно до залежностей (2.18) і (2.19) лабораторної роботи № 2.
4. Інтегральне значення амплітуди й інтенсивності стаціонарного шуму в смузі дорівнює з довільної спектральної обгинаючої дорівнює.
[Па], |
(3.2) |
де – верхня границя частотного діапазону [Гц];
– нижня границя частотного діапазону [Гц].
Суцільна частина в спектральній характеристиці, що відповідає шумовій частині сигналу характеризується розподілом щільності амплітуди (або інтенсивності) по частоті в діапазоні , тому:
– спектральна щільність амплітуди
– спектральна щільність інтенсивності
. |
(3.3) |
Інтегральне значення інтенсивності шуму в частотній області дорівнює:
. |
(3.4) |
Якщо спектральна щільність амплітуди в смузі постійна, тоді:
; |
(3.5) |
|
; |
(3.6) |
|
. |
(3.7) |
5. У випадку нестаціонарного шуму (флуктуаційного шуму) виробляється спектрально-статистичний аналіз, тобто спектральний аналіз у певному інтервалі часу, у плині якого аналізатор спектра робить спектральний аналіз й усереднення за зазначений інтервал часу. Крім цього, час аналізу ще визначається нижньою граничною частотою смуги аналізу.
6. Інтегральне значення амплітуди всієї спектральної характеристики, що включає шум і дискретні складові дорівнює
. |
(3.8) |
7. Інтегральні значення інтенсивності відповідно дорівнюють:
. |
(3.9) |
8. Вимір й вузькосмуговий аналіз дискретної частини спектра проводиться відповідно до методики, викладеної в лабораторній роботі № 2.
9. Вимір й вузькосмуговий аналіз шумової складової сигналу проводиться в наступному порядку.
; |
(3.10) |
|
, |
(3.11) |
де N – показання на екрані аналізатора в дБ.
Коли спектральна щільність амплітуди виміряється в дБ, то опорним акустичним рівнем служить те ж число 2×10-5, але з розмірністю , тобто 2×10-5 .
10. Інтегральне значення акустичного тиску від дискретної частини спектральної характеристики визначається як:
, |
(3.12) |
де – показання ефективних значень дискретних складових на екрані аналізатора.
11. Інтегральне значення акустичного тиску від шумової складової спектральної характеристики визначається як
, |
(3.13) |
де – рівень (показання) на екрані аналізатора шумової частини спектральної характеристики в дБ.
Формула (3.42) прийнятна при , тобто рівень шуму в смузі аналізу рівномірний.
12. Якщо спектральна обгинаюча щільності амплітуди – нерівномірна, а значить і рівень N спектральної обгинаючої на екрані аналізатора відповідний так само не рівномірний й є функцією частоти, то в цьому випадку:
. |
(3.14) |
Завдання по лабораторній роботі
Обсяг проведених вимірів й обробки досліджуваних віброакустичних сигналів так само як й у лабораторній роботі № 2 розбивається на дві частини.
У першій частині проводяться виміри й реєстрація складного шумового сигналу за допомогою інтегруючого шумоміра типу 2218 без супровідних фільтрів.
У другій частині проводяться виміри й реєстрація складного шумового сигналу за допомогою вузькосмугового частотного аналізатора типу 2033.
При проведенні лабораторної роботи №3 використовується те саме джерело складного шумового віброакустичного сигналу, досліджуваного й вимірюваного двома способами.
У результаті обробки обмірюваних в обох випадках ідентичних сигналів необхідно виміряти, визначити й зрівняти абсолютні інтегральні значення амплітуди й інтенсивності сигналів підтвердивши в такий спосіб правильність проведених вимірів й обробки в частотній і тимчасовій областях.
Порядок виконання роботи
Стенд № 1 і стенд № 2 використовуваний для лабораторної роботи №2 повною мірою відповідає вимогам і використовується в лабораторній роботі № 3.
1. При виконанні цієї роботи необхідно врахувати, що показання шумоміра 2218 будуть відповідати інтегральному (результуючому) рівню вимірюваного сигналу. Шумомір проінтегрує дискретну й шумову частину сигналу й видасть результуюче показання рівня в дБ.
2. На аналізаторі 2033 досліджуваний сигнал спостерігається в часі в частотних областях.
3. Відповідно до завдання, поставленої в лабораторній роботі №3, необхідно зробити відповідні розрахунки й порівняння, після чого робиться короткий вивід про відповідність отриманих результатів.
4. Нижче наведені таблиці, які необхідно заповнити при зчитуванні даних.
На рис. 2.8 сформований і реалізований характерний для цієї роботи сигнал.
У таблиці 2.3 наведені дані шумів разом з дискретними складовими.
5. Інтегральний рівень дискретних складових визначаємо відповідно до методики лабораторної роботи № 2.
.
Рис. 2.8. Характерний сигнал. |
Таблиця 2.3. Таблиця зчитувальних із приладів даних
№ |
Показання аналізатора [дБ] |
Показання інтегруючого шумоміра |
||||||
№1 |
№2 |
№3 |
№4 |
№5 |
№6 |
№7 |
||
1 |
8,03 |
27,1 |
19,9 |
34,1 |
11,9 |
2,0 |
25,0 |
90,0 |
2 |
8,04 |
27,3 |
20 |
39,0 |
12,1 |
2,0 |
25,0 |
89,0 |
3 |
8,02 |
27,0 |
20,1 |
39,0 |
12,0 |
2,0 |
25,1 |
91,0 |
40 |
80 |
120 |
240 |
320 |
410 |
480 |
||
Шумовий сигнал |
||||||||
№ |
Рівень |
Діапазон частот |
||||||
1 |
1,90 |
30¸500 |
||||||
2 |
2,00 |
30¸500 |
||||||
3 |
2,10 |
30¸500 |
6. Інтегральний рівень суцільної (шумової) частини спектра визначаємо, як це показано в п. 11. даної роботи
, |
(3.15) |
де – коефіцієнт чутливості = 3,81 ;
kтр – коефіцієнт тракту = 10-3 ;
10-6 – опорний рівень аналізатора [В];
– чутливість мікрофона = 0,381 ;
– ширина смуги шумової частини спектра = 470 [Гц];
Nш – показання рівня спектральної щільності амплітуди. На екрані аналізатора – [дб].
. |
(3.16) |
7. Результуюче (інтегральне) значення амплітуди сигналу в цілому з перерахування спектральної характеристики дорівнює:
.
Висновок: порівняння результатів показань інтегруючого шумоміра 2218 з результатами вимірів й аналізу, проведених за допомогою вузькосмугового аналізатора 2033 показують їхню ідентичність.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.