ДОДАТОК №1
ДОДАТОК №2
ПРОТОКОЛ №1
ПРОТОКОЛ №2
ПРОТОКОЛ №3
ПРОТОКОЛ №4
ПРОТОКОЛ №5
ДОДАТОК №3
ДОДАТОК №4
ДОДАТОК №5
ДОДАТОК №6
ДОДАТОК №7
ДОДАТОК №8
ДОДАТОК №9
Процес становлення цивільного суспільства актуалізує проблему співвідношення прав і свобод особи. Соціальні гарантії повноцінного людського існування розглядаються сьогодні як обов'язкова умова позитивного суспільного розвитку. Звідси зрозуміла увага психолого-педагогічної науки до теми генезису особи, особливо до питань, пов'язаних з соціалізацією дитини.
Сучасні психолого-педагогічні дослідження виходять з необхідності вивчати особовий розвиток дитини в його тісній взаємодії з дорослою. Тому цікавими все частіше виявляються відносини вихователів і дітей, як учасників повсякденного учбово-виховного процесу. Особливе місце при вивченні цих відносин відводиться сюжетно – рольовій грі, оскільки ігрова творчість розуміється як обов'язкова складова особового становлення. Цим визначається актуальність дослідження тих обставин взаємної координації дорослого і дитини, завдяки яким гра придбає соціалізуюче значення.
Успіх реальної соціалізації дошкільника, таким чином, залежить від того, наскільки дорослий усвідомлює власну необхідність для розвитку креативності дитини в сюжетно – рольовій грі. Таку позицію дорослого описує характерний для сучасної педагогіки "особово – орієнтований" підхід, в рамках якого гра старших дошкільників розглядається не тільки як підготовка до "дорослого" життя, але і як реальне творче (оскільки для дитини оточуючий мир завжди в чомусь новий) придбання соціального досвіду.
У вітчизняній психологи багаті традиції вивчення сюжетно – рольової гри, що спираються на роботу Р. І. Жуковської, А. В. Запорожця, А. Н. Леонтьєва, Д. В. Менджерицкої, А. П. Усової, Д. Б. Ельконіна. Сьогодні науковий рівень дослідження креативності в сюжетно – рольовій грі характеризується наявністю теорії гри, можливості подальшого розвитку якої багато в чому, що склалася, обумовлені прагненням дослідників, дозволити початкові суперечності, закладені у фундаментальних підставах цієї теорії (Т. А. Маркова, Д. Би. Ельконін).
"Творчість " і "соціалізація" виступають тут як взаємозв'язані поняття, оскільки у дитини немає іншого шляху особового становлення, окрім творчого, пов'язаного з розвитком уяви (Л. З. Виготський, В. В. Давидов, Д. В. Менджерицька, Д. Б. Ельконін і інші). Розвиток творчості, креативності розглядається дослідниками як основний напрям розвитку особи.
Креативність в грі зв'язується із здібністю до задуму, його реалізації; із створенням сюжету, його реалізації в ролі; комбінуванням (Л. З. Виготський).
Дослідники підкреслюють можливість педагогічного керівництва ігровою діяльністю в цілях розвитку креативності дитини (Р. І. Жуковська, Е.В.Зворигіна, Д. В. Менджерицька, І. Я. Михайленко, Н. Н. Под’яков, Я.А.Пономарьов і інші).
Для цієї мети в психолого-педагогічній літературі розроблені методики Р.І. Жуковської, Д. В. Менджерицької, З. Л. Новоселової і інших.
Для педагогічного керівництва в сюжетно – рольовій грі в цілях розвитку креативності дитини старшого дошкільного віку дослідники пропонують використовувати спеціальні методи, необхідні для розвитку креативності як здібності до творчості. Серед цих методів дослідники виділяють: метод постановки ігрової задачі, метод мозгового штурму, метод гірлянд і асоціацій.
У психолого-педагогічній літературі віддається перевага організації демократичного стилю навчання в цілях розвитку креативності у старших дошкільників.
І хоча проблема креативності в сюжетно – рольовій грі одержала розвиток в психолого-педагогічних дослідженнях (Л. З. Виготський, Д. В. Менджерицька, Н. Я. Міхайленко, Н. Н. Под’яков, Д. Б. Ельконін і інші), вимагає подальшого вивчення питання про особливості педагогічного керівництва сюжетно – рольовою грою в цілях розвитку творчості. На практичну значущість цього питання вказують багато авторів, констатуючи, що в дошкільній установі гра або пускається на самоплив, або неприпустимо регламентується (Т. А. Маркова, Н. Я. Михайленко і інші).
У практиці дошкільних установ вихователі часто не знають, як розвивати творчість дитини в грі. Вони спираються на свою інтуїцію, свій досвід і часто роблять помилки.
Вище сказане позначило проблему нашого дослідження: за яких умов сюжетно – рольова гра забезпечить розвиток креативності дітей старшого дошкільного віку?
Рішення цієї проблеми склало мету дослідження.
Об'єктом дослідження виступає сюжетно – рольова гра дітей старшого дошкільного віку.
Предметом дослідження є педагогічні умови, сприяючі розвитку креативності старших дошкільників в сюжетно – рольовій грі.
Відповідно до проблеми, предметом, об'єктом і за мету дослідження
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.