План
с.
Вступ………………………………………………………………………………………… 3
1.Коротка характеристика політичного лідера М.С. Хрущов……………………………………………………………………………………… 4
2.Типологія політичного лідера…………………………………………………6
а) соціально-біологічні данні………………………………………………6
б) типологія за Вебером……………………………………………………..7
в) типологія політичного лідера за Юнгом…………………….7
г) типологія за Лассуелом………………………………………………….8
3. Чому саме в цей час, в цій країні з’явився даний політичний лідер……………………………………………………………………………..9
Список використаної літератури……………………………………….11
Вступ
Політичне лідерство – це ефективний соціальний вплив особи на власне оточення, громадськість, широкі маси незалежно від того, має ця особа власні повноваження або інші адміністративні важелі чи ні.
Під поняттям «політичний лідер» треба розуміти особу, що володіє соціально-управлінським статусом, має можливість ухвалювати рішення та здійснювати постійний прямий чи опосередкований пріоритетний вплив на все суспільство. Свої політичні програми лідер прагне здійснювати через власний стиль управління, напрями та практика якого значною мірою залежать від економічного, соціального і культурного середовища.
Основними чинниками формування стилю політичного лідерства є: історичний, соціально-економічний, зовнішньо-політичний, етико-культурний, етнонаціональний та адміністративно-територіальний. Крім того, стиль політичного лідерства залежить від особистих рис лідера, його характеру, політичних переконань, досвіду та освіти. Суттєво впливають на формування стилю управління спроможність лідера виражати та відстоювати погляди своєї організації, наявність власної політичної програми, ерудиція, політична воля та культура, уміння передбачати події, організаторські здібності, популярність в народі, моральність, комунікабельність, ораторське мистецтво, почуття гумору, тактовність.
1.Коротка характеристика політичного лідера М.С. Хрущов
Одним із відомих політичних лідерів радянських часів був Микита Сергійович Хрущов. Останнім часом його особі приділяється велика увага, і це закономірно, адже перебудова, демократизація всього нашого життя надали реальну можливість неупередженим оком подивитися на діяльність багатьох історичних осіб, побачити багатоаспектність, нюанси цієї діяльності, позбавитись однобічних і далеких від наукової методології оцінок.
Народився М.С. Хрущов в 1894 році у Дмитрієвському повіті Курської губернії і до п’ятнадцяти років наймитував у поміщиків. А от робітниче його життя розпочалось на Україні, в Донбасі, у трудовій Юзівці. Саме тут почалось формування активної суспільно-політичної позиції майбутнього партійного і державного діяча. У свої 18 років учень слюсаря Микита Хрущов збирав пожертвування для родин розстріляних на Ленських копальнях робітників. Такий вчинок мав наслідки: незабаром Хрущову довелося покинути завод і шукати нову роботу. Він влаштувався на Рутченківську шахту, де працював камеронником, слюсарем, машиністом підіймальної машини. Та потяг до революційного руху не згас. Хрущов був серед тих, хто розповсюджував орган ЦК РСДРП – газету «Правда», влаштовував колективні читання її серед робітників. Після Лютневої революції Хрущова обирають членом Ради робітничих депутатів, потім – членом об’єднаного військово-революційного комітету, а згодом він очолює комітет бідноти свого рідного села. Член партії з 1918 р., під час громадянської війни він – червоноармієць, голова партосередку, політрук, комісар батальйону, інструктор політвідділу 9-ї Кубанської армії. Країна повертається до мирного життя, і знову Хрущов працює на Рутченківській копальні. У 1922 -1925рр. він навчається на робітфаці при Юзівському гірничому технікумі. Після закінчення навчання Хрущова було рекомендовано на партійну роботу. З 1925 по 1929 р. він пройшов шлях від секретаря Петрово-Мар’їнського райкому КП(б)У Сталінського округу до завідуючого відділом і заступника секретаря Київського окружкому КП(б)У.
20-ті роки були роками його становлення і як політичного діяча, і як особистості. За спогадами сучасників, він користувався великим авторитетом не тільки серед членів партії, а й серед безпартійних, поводив себе просто, уважно ставився до людей. Саме у цей період формуються кращі риси стилю його керівництва, приходить стале переконання в тому, що партійний керівник не може, не має права бути кабінетною людиною. Це переконання він пронесе через усі роки свого перебування на високих партійних і урядових посадах. З 1938 по березень 1947 рр. Хрущов був першим секретарем ЦК КП(б)У. У 1939 р. він став членом Політбюро ЦК ВКП(б).
У роки Великої Вітчизняної війни Хрущов був членом військових рад Київського особливого військового округу, Південно-Західного напряму та ряду фронтів. Починаючи з липня 1943 року Хрущов знову очолив роботу Політбюро, Оргбюро і Секретаріат ЦК КП(б)У. У грудні 1947 р. став першим секретарем ЦК Компартії України. А на грудневому (1949 р.) Пленумі ЦК КП(б)У він був звільнений від цих обов’язків у зв’язку з обранням його секретарем Центрального Комітету ВКП(б) і першим секретарем Московського обкому партії. В березні 1953 р. після смерті Сталіна Хрущов став секретарем, а у вересні того ж року – Першим секретарем ЦК КПРС. Помер М.С. Хрущов в Москві у 1971 році.
2.Типологія політичного лідера
а) соціально-біологічні данні
Політичні лідери відрізняються своїми особливостями, характером, інтелектом. Важливу роль відіграє соціально-біологічний фактор.
Микита Сергійович Хрущов прожив 77 років. Він був невисокого зросту, схильний до повноти, з почуттям гумору. Стан здоров’я – це таємниця держави, але можна сказати, що виглядав він завжди бадьоро.
Хрущов став Першим секретарем ЦК КПРС, коли йому було 59 років, тобто в середньому віці. Він не схилявся до революційних перетворень, а був прихильником реформ і поступових змін. Про це свідчать реформи в промисловості, сільському господарстві.
З юнацьких років і до літнього віку, він був веселою, енергійною, жвавою і емоційною людиною. Завдяки своїй надзвичайній енергійності Хрущов встигав займатися «великими» і більш «дрібними» питаннями, хоча у всьому, що стосувалося людей, дрібниць для нього не було. Він багато їздив, бував у колгоспах, постійно спілкувався не тільки з керівниками, а й з агрономами, простими сільськими трударями. Микита Сергійович був настільки емоційною людиною, що готовий був «в пів-стрибка догнати і перегнати Америку». Багато енергії віддавав Хрущов справі розвитку економіки, зокрема вугільної промисловості. Жваво, з гумором і гостротою розповідає про свою поїздку на Донбас у доповіді на XV з’їзді КП(б)У.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.