Організація управлінської діяльності. Удосконалення комунікаційно-інформаційних аспектів розпорядчої діяльності керівників функціональних підрозділів

2 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Алчевський металургійний комбінат є акціонерним товариством відкритого типу. Вищим органом управління є збори акціонерів, що обирають Спостережну Раду, ревізійну комісію та генерального директора, який є головою правління. Участь акціонерів в управлінні визначається пропорційно частці капіталу акціонера у статутному фонді.

Управління товариством та контроль за його діяльністю здійснюють Загальні збори акціонерів, Спостережна Рада, Правління товариства та Ревізійна комісія.

Голова правління ВАТ «АМК» здійснює оперативне керівництво комбінатом, організує його виробничо - господарську, соціально-побутову й іншу діяльність, забезпечує виконання завдань комбінату відповідно до законодавства і його статусом.

Заступники голови правління керують усіма видами діяльності підприємства по напрямках. Начальники управлінь і відділів комбінату здійснюють роботу комбінату по напрямках, організують систематичний облік і контроль за дотриманням підрозділами комбінату видаваних завдань, керують працівниками відділів. Начальники цехів здійснюють керівництво виробничо-господарською діяльністю цеху; забезпечують виконання виробничих завдань, керують працівниками цеху.

Схема управління комбінатом передбачає різні ступені управління, що відрізняються між собою ступенем відповідальності і рівнем розв'язуваних питань.

Керівництво комбінату надає велике значення поліпшенню кадрової роботи, пошуку нових форм і методів управління, відповідно до сучасних умов. Кадрову політику здійснює відділ комплектування і підготовки кадрів. Розроблена система "Кадри" включає наступні аспекти діяльності: забезпечення якісного і кількісного складу кадрів, раціональне використовування співробітників на виробництві, демократичні засади в роботі з персоналом, спадкоємність, виховання кадрів, вивчення соціально-побутових умов, робота суспільних організацій.

Для ефективного управління керівник повинен володіти наступними якостями:

- розум;

- авторитет;

- упевненість в собі;

- енергійність;

- знання.

Ці якості забезпечують 1/3 успіху, інше пов'язане з ситуаційним підходом до управління.

Існують наступні полюси управління:

- авторитарний (ґрунтується на тому, що рішення жорстко приймає керівник, оскільки влада витікає з його положення. Управління при цьому здійснюється за допомогою грошей, погроз, покарання);

- демократичний (базується на тому, що працівник ефективно працюватиме, якщо його правильно мотивувати. В цьому випадку основні зусилля керівник направляє на розкриття потенціалу особи шляхом ненав'язливого цілеспрямованого контролю).

- авторитарно-демократичний (у основі лежить теорія X і Y Мак Дугласа. Відповідно до теорії X ефективне керівництво можливо тільки за наявності примушення і контролю. Теорія X - це основа автократичного управління. Керівник має достатню владу, щоб нав'язати свою владу виконавцям. Ця теорія характеризується тим, що є:

- висока централізація повноважень;

- велика структуризація виконаних робіт підлеглим;

- висока обмеженість свободи підлеглим при ухваленні рішень.

Теорія Y має на увазі , що підлеглий розглядається як відповідальна і працелюбна людина, ефективність дій якого підтримується за допомогою схвалення і підтримки. Теорія Y - основа демократичного керівництва.

- ліберальний (припускає мінімальну участь керівника в справах підлеглих. Цей стиль дозволяє розвивати творчий початок, оскільки поступово зменшуються об'єми робіт, але погіршується їх якість.

Блейк і Мутон ввели додатково 3 стилі управління:

- татеріалізм (при цьому стилі жоден працівник не діятиме без схвалення керівника. Винагороди і підтримка віддаються тим працівникам, які лояльні по відношенню до керівника);

- апортунізм (поєднання будь-яких стилів керівництво, що дозволяє керівнику укріпити свої привілеї);

- фасадизм (має на увазі утаєння дійсних мотивів поведінки керівника).

На ВAT AMK дотримуються авторитарно-демократичного стилю керівництва.

Методи управління промисловістю численні і різноманітні, вони можуть робити неоднакові по силі і напрямку впливу на об'єкт керування, що забезпечують комплексний підхід до керівництва досягненням поставлених цілей.

Методи керування промисловістю можна розділити на три групи: економічні, організаційно-розпорядницькі і соціально-психологічні.

Економічні методи керування будуються на використанні економічних законів, безпосередньо впливають на економічні інтереси суспільства, колективів і окремих робітників, забезпечують їхнє сполучення при пануванні суспільних інтересів. Економічні методи спрямовані на те, щоб економічне становище колективу і матеріальний добробут кожного працівника визначалося насамперед  їхнім внеском у досягнення загальних кінцевих результатів.