Даний феномен реверсу факторів виробництва може відбутися в умовах великої еластичності взаємозамінності факторів виробництва.
Емпіричні дослідження показали, що даний феномен має місце, однак зустрічається досить рідко. У тих випадках, коли реверс у наявності, інструменти аналізу міжнародної торгівлі, що базуються на теорії співвідношення факторів виробництва, не можуть бути застосовані.
Явище пересічного попиту є однією з передумов внутрішньогалузевої торгівлі. Відповідно до цього структура експорту країни деякою мірою залежить від попиту в країні-імпортері. Для того, щоб експортувати товар, країна спочатку повинна наситити внутрішній ринок, орієнтуючись на попит внутрішніх покупців. Але і за кордоном товар буде успішніше продаватися в тих країнах, де структура попиту приблизно однакова зі структурою внутрішнього попиту в країні-експортері.
Попит стає реальним, коли він підкріплюється відносно високим рівнем доходу. Чим вище рівень доходу, тим більш якісний товар потрібен споживачеві.
Тому, чим більше перетинаються структури попиту в країнах та це підкріплено високим рівнем доходу, тим вище рівень торгівлі між ними.
Всупереч теорії порівняльної забезпеченості факторами виробництва, не тільки розходження, а й схожість між країнами може бути передумовою торгівлі.
Теорія пересічного попиту стверджує, що оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.
Залежність між рівнем доходу і якістю споживаних товарів прямопропорційна, тобто чим вище рівень доходу, тим більш якісний товар купує споживач. Чим більше людей у двох країнах мають однакові доходи, тим вищий рівень торговлі.
На практиці застосування даної теорії цілком залежить від розподілу доходів усередині кожної з країн, чим він рівномірніший, тим тееорія підтверджується більшою мірою.
Висновок
Традиційна та найбільш розвинена форма міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На долю торгівлі приходиться 80% від усіх міжнародних економічних відносин.
Починаючи з середини 20 ст. міжнародна торгівля починає розвиватися високими темпами. У цей час розвиток економічної думки характеризувався появою альтернативних теорій, які намагалися пояснити різні аспекти міжнародної торгівлі.
Альтернативні теорії пояснювали явища та аспекти, які не ураховували класичні теорії, а також розрирювали та доповняли основні постулати класичних теорій. Хоча деякі з альтернативних теорій повністю відкидали всі принципи класичних теорій. Можна виділити три основні напрямки альтернативних теорій по відношенню до класичних теорій.
Один з напрямів економічної думки розглядав розвиток принципів класичних теорій, поширюючи їх на все більшу кількість товарів, країн, факторів виробництва. Цей підхід стверджував, що не зважаючи на збільшення кількості змінних, основні постулати залишаються чинними.
Другий підхід не ставив під сумнів закономірність класичних теорій в цілому та вивчав відокремлені елементи міжнародної торгівлі, поглиблюючи їх.
Третій напрямок економічної думки стверджував, що класичні теорії не пояснюють сучасну міжнародну торгівлю та потребують докорінно нових ідей.
Основними альтернативними теоріями є:
- теорія специфічних факторів виробництва;
- теорія ефекту масштабу;
- теорія внутрішньогалузевої торгівлі;
- теорія пересічного попиту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навчальний посібник.-К.: МАУП, 2003.-296 с.
2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник.-Під заг. редакцією О.Г.Гупала.-К.: «Хай-Тек Прес», 2007.-368 с.
3. Румянцев А.П., Башинська А.І., Корнілова І.М., Коваленко Ю.В. міжнародна торгівля: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2004.-376 с.
4. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна торгівлі послугами: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2003.-112 с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.