Альтернативні теорії розвитку світової торгівлі. Використання факторів виробництва за умовами даної теорії, страница 4

Підставляючи замість Х в ліву частину рівняння (2), одержуємо його праву частину. Це доводить, що чим більше фірм у галузі, тим вище середні витрати кожної з них. Зростання продажу S у розрахунку на одну фірму в результаті збільшення ринку при розвитку торгівлі і при постійній кількості діючих фірм n призводить до скорочення  витрат кожної з них. Якщо в рівнянні (1) помножити вираз в квадратних дужках на S, одержимо:

                                                         (3)

Зворотна взаємозалежність продажу від ціни виражається (з макроекономіки):

Х=А-ВР,                                                    (4)

Де А – постійна, В – коефіцієнт, що показує нахил прямої відносно горизонтальної осі.

Рівняння (3) має вигляд рівняння (4).

Формула граничних доходів фірми дорівнює:

                                           (5)

Коефіцієнт В замінений на S_в і припускається, що для максимізації прибутку фірма встановлює свої граничні доходи рівними своїм граничним витратам с. Перетворивши це рівняння, одержуємо ціну, за якою фірма продає свої товари:

                                                   (6)

Але  , тому співвідношення між кількістю фірм і ціною, за якою кожна з них буде продавати свої товари, складе:

                                                  (7)

Це рівняння попиту на олігопольному ринку. Як видно, чим більше фірм (n), тим вище конкуренція, і тим нижчі ціни (Р). Параметр продажу S не входить у рівняння (7), що означає, що розміри ринку не впливають на взаємозв’язок між кількістю і ціною.

До торгівлі ринок перебуває в рівновазі, за якою фірми в кількості (n_A) продають свої товари за ціною (Р_А). Починаючи міжнародну торгівлю, розмір ринку країни, який вимірюється обсягом продажу S, збільшується. Це скорочує середні витрати. Ціна, яка залежить від кількості фірм, не залежить від розміру ринку і тому залишається на попередньому рівні. Нова ринкова рівновага досягається, коли більша кількість фірм (n_b) продає свої товари за більш низькими цінами (Р).

Торгівля між країнами, які однакові або дуже близькі за наділенням факторами виробництва, пояснюється спеціалізацією країн на певних товарах в силу не порівняльних переваг, а економіки масштабу, коли зростання витрат факторів на одиницю призводить до зростання виробництва більш ніж на одиницю.

Сучасний розвиток міжнародної торгівлі з урахуванням інтеграційних процесів характеризується поширенням торгівлі між країнами диференційованими товарами даної галузі. Прикладом такої торгівлі є продаж японських автомобілей за кордоном та купівля натомість німецьких, або продаж італійських пральних машин у Францію і купівля звідти французьких. Таке явище не мало пояснення в рамках наявних теорій, тому почали формуватися нові підходи до закономірного пояснення міжнародної торгівлі однорідними товарами. Тому знайшла свій прояв теорія внутрішньогалузевої торгівлі.

За ступенем диференціації номенклатури товарів міжнародна торгівля поділяється на:

-  внутрішньогалузеву торгівлю – обмін між країнами гетерогенною (диференційованою) продукцією різних виробників;

-  міжгалузева торгівля – обмін між країнами продукцією різних галузей (експорт нафти, імпорт пшениці).

Внутрішньогалузева торгівля пояснюється такими причинами:

1) розходження в смаках споживачів, які хочуть мати більший вибір товарів в межах однієї товарної групи;

2) пересічний попит. Відповідно до загальної економічної теорії країни експортують ті товари, для яких існує місткий внутрішній ринок. Оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходів мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, для виробництва і торгівлі яких на внутрішньому ринку накопичений значний досвід;

3) ефект масштабу. Внутрішньогалузева торгівля дозволяє одній країні спеціалізуватися на виробництві товарів з певною технологічною відмінністю. Оскільки попит існує на різні товари, кожна з країн може спеціалізуватися і продавати одна одній більше товарів кожного типу;