Дослідження інноваційної активності підприємств житлово-комунального господарства. Напрямки інноваційної активності підприємств житлово-комунального господарства

Анотація

Розглянуто напрямки інноваційної активності підприємств житлово-комунального господарства. Досліджені основні підходи до визначення інноваційної активності. Запропоновано організаційний механізм створення центру інновацій в галузі ЖКГ.

Дослідження інноваційної активності підприємств житлово-комунального господарства

На сьогоднішній день в житлово-комунальному господарстві міст особливої актуальності набули питання забезпечення необхідного рівня обслуговування мешканців, підтримки санітарного порядку, здійснення заходів з енергозбереження та надійної роботи інженерного обладнання, надання якісних комунальних послуг. При цьому однією з найважливіших проблем є технологічне переоснащення підприємств, забезпечення доступу до передових технологій, що безпосередньо пов’язано з інноваційною спрямованістю житлово-комунального господарства.

Необхідність зростання інноваційної активності  підприємств житлово-комунального господарства постійно декларується у численних програмах розвитку і реформування житлово-комунального господарства міст, на основі його роздержавлення й демонополізації; удосконалення системи управління; створення конкурентного середовища; конкурсного добору виконавців та залучення приватних підприємств для експлуатації й обслуговування житлового фонду.

За минулий період на загальнодержавному рівні вжито низку заходів для регулювання й стимулювання інноваційної діяльності, створено механізми державного фінансування інновацій, зокрема й інфраструктури інноваційної діяльності. Однак головною проблемою залишається недосконалість зв’язків між розробниками й споживачами нововведень, тобто головними учасниками інноваційного процесу, низька мотивація і для розробки, і для фінансування інновацій, що є наслідком інформаційної непрозорості цього процесу.

Нині немає єдиного підходу до визначення інноваційної діяльності,  наявні оцінки ґрунтуються на вибіркових обстеженнях окремих груп підприємств, що й пояснює суперечливість одержаних результатів. На підставі результатів досліджень інноваційним визнається підприємство, що впроваджує інновації незалежно від того, хто був їхнім автором, безпосередньо підприємство чи зовнішні агенти.

Ряд учених і фахівців в області інноватики використовували поняття інноваційної активності. Наприклад, Вовк В.А. розглядаючи умови, що дозволяють перебороти сили опору нововведенням, виділила такі фактори, як сприйняття, спілкування, визначення ролі у відносинах, визначення рамок особистої компетенції, емоції, вплив на поводження навколишніх, влада, свідоме маніпулювання, співробітництво, творча робота, мотивація [3].

Колективом авторів, в т.ч. Гавриловим К.Л. була розроблена методика аналізу чутливості підприємства до інновацій, що складається з трьох етапів: 1) визначення й обробка факторів аналізу; 2) аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів; 3) визначення класу чутливості підприємства. "Чутливість (сприйнятливість) - це здатність до швидкого й ефективного освоєння нововведення, спонукання, створення й впровадження новацій, сприйняттю інновацій з метою задоволення споживчого попиту" [4].

Внутрішніми факторами в цій роботі вважаються: форми власності; методи керування; організаційна структура підприємства; фінансування; мотивація співробітників. Зовнішні фактори - стан і вплив окремих факторів сфери, вплив сфери в цілому. Для кожної галузі аналізується вплив таких факторів, як: інвестиційна активність у галузі (зони капвкладень); зони сировинних і матеріально-технічних ресурсів; зони технологій; групи стратегічного впливу (конкуренти).

Нині інноваційна діяльність у технологічній сфері здійснюється переважно на промислових підприємствах, а також в організаціях малого бізнесу (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл інноваційних та не інноваційних підприємств України

Для Харківської області більш характерним є високий рівень інноваційності підприємств переробної промисловості.

Задіяність підприємств у здійсненні інновацій може приймати різні форми: придбання машин, обладнання та програмного забезпечення для виробництва нових або значно поліпшених продуктів та послуг; виконання внутрішніх ДіР — внутрішні ДіР, які ще називають власними, є творчою роботою, яка здійснюється всередині підприємства для створення ним основних знань і їх використання для розробки нових або значно удосконалених продуктів і процесів (включаючи розробку програмного забезпечення); навчання та підготовку персоналу як на власному підприємстві, так і за його межами, з метою підготовки його до розроблення і/чи впровадження нових або значно удосконалених продуктів і процесів; здійснення процедур та технічної підготовки до запровадження нових або значно удосконалених продуктів і процесів, які ще не були ніде представлені; ринкове запровадження інноваційних продуктів та послуг, включаючи ринкове дослідження і проведення рекламної кампанії; укладання договорів про виконання ДіР або придбанням результатів їх виконання у інших компаній (включаючи підприємства їхньої групи підприємств), державних або приватних науково-дослідних організацій, а також придбання інших зовнішніх знань (придбання інших зовнішніх знань включає придбання або ліцензування патентів і не запатентованих винаходів, ноу-хау та інших типів знань у інших організацій).

У дослідженнях, присвячених даній проблематиці, дуже часто намагаються