Сутність виробничого потенціалу підприємства. Місце і роль виробничого потенціалу у суспільному виробництві

1Сутність виробничого потенціалу підприємства

1.1 Місце і роль виробничого потенціалу у суспільному виробництві

В теперішній час слово „потенціал” застосовується для зазначення засобів, запасів та джерел, які є в наявності та які можуть бути використаними для досягнення визначеної мети, рішення якого-небудь завдання, а також можливостей окремої особи, товариства, держави в будь-якій галузі.

У вітчизняній науковій літературі одним з перших поняття „виробничий потенціал” використав А.І. Анчишкин, включаючи в нього „набір ресурсів, які в процесі виробництва приймають форму факторів виробництва”[7].

Цей підхід до концепції виробничого потенціалу отримав широке розповсюдження серед дослідників. Виокремлюють дві „ресурсні” позиції. Перша – виробничий потенціал являє собою сукупність ресурсів без обліку їх взаємозв’язку та участі в процесі виробництва. Особливість другої позиції складається в озвученні виробничого потенціалу як сукупності ресурсів, здатних виробляти визначену кількість матеріальних благ.

Поряд з ресурсним підходом до визначення сутності виробничого потенціалу зустрічаються й інші. Так, Ю.Ю. Донець вважає виробничий потенціал синонімом виробничій потужності підприємства, об’єднання, і тому вважає можливим визначати його як „максимально можливий річний, добовий, часовий або віднесений до іншої часової одиниці об’єм випуску продукції. Поняття носить територіальний характер і розповсюджується на сукупність виробництв, розповсюджених на визначеній території” [12].

Виходячи з цих концепцій, у виробничий потенціал включаються різні ресурси: інколи до них відносять тільки виробничі фонди і потужності, інколи до виробничого потенціалу включають виробничі фонди і кваліфіковані кадри працюючих, інколи виробничий потенціал вводять виробничі фонди, ресурсу управління та організації виробництва, карди, науково-технічну інформацію.

Аналіз вище висланих точок зору приводить до висновку, що виробничий потенціал господарюючої системи є сукупність ресурсів, наданих в її розпорядження за для творчої діяльності. Кількісні і якісні параметри цих ресурсів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської ланки. Однак, виробничий потенціал, визначуючи можливість випуску матеріальних благ та послуг, не може служити мірою корисного ефекту[9].

Основне значення виробничого потенціалу підприємства полягає в створенні нових вартостей, а його елементи повинні цілеспрямовано адаптуватися до вимог виготовлюваної продукції. Це своє призначення він зможе виконати, якщо прийнята їм речовинно-натуральна форма та кількісне співвідношення його складових роблять його здатним функціонувати як вартість, яка створює вартість та додаткову вартість. Тобто, коли склад та характеристики елементів виробничого потенціалу відповідають і визначаються параметрами виготовлюваної продукції.

В такому разі, усі елементи виробничого потенціалу служать одній загальній меті, яка стоїть перед підприємством. Але саме те, що й місце і функції кожного елементу визначаються вимогами, які пред’явлені до сукупності елементів в цілому, та характеризують його впорядкованість. З іншого боку, виконання сукупністю елементів загальної для виробничого потенціалу завдання означає, що вони взаємозв’язані та взаємодіють між собою. Таким чином, виробничий потенціал відповідає вимогам, які пред’явлені до систем.

Як зазначалось, головне завдання виробничого потенціалу полягає у виготовленні продукції, тобто в її відтворенні. Очевидно, що для того, щоб виробничий потенціал зміг здійснити цей безперервний та постійно поновлювальний процес, він сам також повинен безперервно та постійно відтворюватись. Виробничий потенціал повинен мати властивістю до самовідтворення. На практиці ця здатність підтверджується рядом тенденцій: системою ремонтів і модернізацій основних фондів підприємства. Іншою формою практичної реалізації властивості виробничого потенціалу до самовідтворення слід вважати збільшення в структурі промисловості кількості комплексних підприємств (включаючи непрофільні виробництва)[15]. Слід зазначити й іншу форму проявлення відтворювальної властивості виробничого потенціалу, як технічне переоснащення і реконструкція виробництва.

Перша з них – цілісність. Вона означає, що усі елементи потенціалу служать загальній меті, яка стоїть перед системою. Цілісність потенціалу забезпечується реалізацією в процесі управління його формуванням та використанням наступних принципів: спільності та єдності цільової функції для виробничого потенціалу та кожного його елементу, спільності критеріїв ефективності функціонування і розвитку елементів та самого потенціалу в цілому.

Другою відмінною рисою потенціалу є складність. Вона виявляється у наявності декількох складових елементів, кожен