Основи корпоративного менеджменту. Сутність корпоративного управління. Чотири характеристики корпоративної форми бізнесу

Тема 11. ОСНОВИ КОРПОРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

11.1  Сутність корпоративного управління

Поняття «корпоративного управління» часто використовується в сучасній економічній і правовій літературі, що пояснюється великим поширенням у країні корпоративної форми бізнесу. Однак у нас ще не існує законодавчо закріпленого визначення корпоративного управління. Вважається, що термін "корпоративне управління" почав використовуватися одночасно з появою такої організаційно-правової форми підприємницької діяльності, як корпорація.

Корпорація (від латинського слова соrроrаtіо — об'єднання, співтовариство) — товариство, в якому на основі централізації капіталів здійснюється колективне присвоєння результатів виробничої діяльності.

Корпораціяминазиваються господарчі товариства (акціонерні), які мають статус юридичної особи, утворені шляхом об'єднання майна засновників і існують незалежно від зміни конкретних учасників.

За Господарськім кодексом України, «Корпорація — це договірне об'єднання, створене на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, які об'єдналися, з передачею ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації».

Корпоративне управління також можна розглядають як управління корпоративними правами. Це визначення дуже широке і свідчить про те, що власник таких прав має право власності на частину (пай ) у статутному капіталі господарського товариства, включаючи права на управління, одержання частини відповідного прибутку товариства і також на частину активів у випадку ліквідації даного суб'єкта господарювання.

З цього погляду корпоративне управління являє собою процеси регулю-вання власником руху його корпоративних прав з метою одержання прибутку та управління підприємством. Тобто корпоративне управління — це система відносин між органами товариства і його власниками (акціонерами) щодо управління діяльністю товариства.

Система корпоративного управління — це організаційна модель, за допомогою якої підприємство представляє і захищає інтереси своїх інвесторів. Дана модель містить в собі раду директорів, схему оплати праці виконавчої ланки та механізми оголошення банкрутства тощо. Тип застосовуваної моделі залежить від структури корпорації, що існує в рамках ринкової економіки, і відображає сам факт поділу функцій володіння та управління сучасною корпорацією.

Найбільш привабливими для інвесторів є чотири характеристики корпоративної форми бізнесу.

• самостійність підприємства як юридичної особи;

• обмежена відповідальність індивідуальних інвесторів;

• можливість передачі іншим особам акцій, що належать індивідуальним інвесторам;

• централізоване управління.

Перші дві характеристики проводять межу, що відокремлює відповідальність підприємства від відповідальності її окремих членів: те, що належить підприємству, може не належати її членам, та відповідальність, яку несе корпорація, може не бути відповідальністю вхідних до неї осіб.

Міра відповідальності індивідуальних інвесторів обмежена обсягом їхнього внеску в корпорацію. Відповідно, їхні можливі втрати не можуть бути вище їхнього внеску. Разом з тим, перевага обмеженої відповідальності досягається за рахунок втрати частини контролю за діяльністю корпорації. Акціонери передають право управління підприємством менеджерам, тобто вони делегують право ухвалювати рішення щодо цілого ряду аспектів діяльності директорам і менеджерам — за винятком рішень принципової важливості.

В умовах "розпорошеності" капіталу, тобто коли корпорація заснована