Властивості a виражаються аксіомами. Наприклад, розміщення знаків здійснюється відповідно до аксіоми " zl (γ(zlj )= diЗ Є dЗ ): zlj ЄZl , у якійпокладається, що станом γ будь-якого місця zlj є розташовуваний у ньому знак diЗ. Аксіома розміщення процесорів у просторі ZR може, наприклад, затверджувати, що в певний момент часу будь-яке місце простори може бути зайнятим тільки одним процесором.
У знакових конструктах теж виділена функціональна й методна частина: DSÌ B(DSF×DМ), DSQÌ B(DSF×DM), DdÌ B(DdF×DМ). Функціональна частина DSFÌ В(D×ЯS) описує з використанням певних мов моделювання ЯSпроекти об'єктів і технологій їхнього створення, організаційні й технічні структури й ін.
Конструкт DSQFÌ B(DЭ×DQ) описує структуру атрибутів, що включає в себе показники, формовані на множині B(DЭ×DQ) де DЭ – множина реквізитів, а DQ – множина їхніх значень. Конструкт DdFÌ B(DB Ì B(DЛ×Я)): DЛÌ B(DЗÌ B(DiЗ) описує текст і синтаксичні відносини за допомогою булеану B на множині висловлень DB, кожне з яких представлене булеаном на множині DЛ лексики використовуваної мови Я. Морфологія лексики виражена булеаном B на множині DЗ знаків DiЗ, що описують алфавіт мови. Методна частина виражає конструкт DМÌ B(DМ×DМ). Тут показано, що проекти розробляються організаційними одиницями у вигляді інформаційних об'єктів: DМ і DМН , формованих з використанням комп'ютерів.
Конструкт DМÌ В(B(L×B(ZL))×Ш×ИD×ГD×…) відображає способи подання знаків для їхнього сприйняття організаційними одиницями. До цих способів ставляться, насамперед, носії знаків L ітопологія носіїв B(Zl), тобто структура простору їх знакоміст. Прямий добуток множин відображає можливі варіанти структур топологий простору різних носіїв для розміщення знаків, слів і висловлень. Крім цього, методна частина прямими добутками множин визначає для розміщених знаків розмаїтості варіантів шрифтів Ш, фізичного виконання ИD , типорозмірів ГD . Конструкт DМÌ В(B(LH×B(ZLH))×KDН) відображає способи подання типів знаків KDН у просторі B(ZLH) машинних носіїв LH інформаційних процесорів.
Висновок
Розглянуті тут види систем ставляться до класу перетворюючих систем, що є відкритими системами, тому що вони взаємодіють із зовнішнім середовищем. Наведені конструкти визначають для цих систем не тільки їхні елементи, але й об'єкти, що є предметом і результатом перетворення, операційні процеси створення об'єктів, а також частина зовнішнього середовища, з якої взаємодіє система. Крім цього, конструкти визначають регламентуючу, проектну, технологічну, нормативну й описову документацію по системах. Частина цієї документації формується при проектуванні, створенні й удосконалюванні систем і зберігається в її пам'яті.
Предметною інтерпретацією перетворюючих систем є виробничі системи, що створюють речовинну продукцію, і інформаційні системи, що перетворять і створюють інформаційні об'єкти для різних видів організаційних систем, конструкти яких визначають семантику інформаційних об'єктів.
На даному етапі наведені тут конструкти охоплюють обмежена розмаїтість базисних множин, щоб продемонструвати складність організаційних систем і їхніх теорій, які треба формувати перед проектуванням систем. Для проектування реальних організацій потрібно продовжити роботу з розвитку конструктів і створенню методів і засобів формування прикладних теорій організаційних систем.
Повний склад конструктів повинен визначатися відповідно стадіям життєвого циклу продукції, починаючи з її проектування. Стадію створення спроектованої продукції реалізує виробнича система. Її проектування повинне містити в собі, додатково до попередньої стадії, процеси організації виробництва й підготовки кадрів, проектування встаткування й інфраструктури.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.