Соціологія науки: проблеми та сучасний стан розвитку. Поняття та історичний розвиток соціології науки

архівних матеріалів статистичних даних про кількість самогубств за період з початку 1930 р. по 1999 р. на всій території Росії та аналіз робіт судмедекспертів а також порівняння отриманих досліджень з подібними даними в інших країнах.

10. Основним методом даного дослідження є аналіз документів.

11. Генеральною сукупністю даного соціального дослідження  є  уся сукупність архівних даних щодо числа самогубств на території Росії.

12. Окремо була проведена вибірка за віком, за статтю, за сімейним станом, за місцем проживання (місто-село), для інвалідів та душевнохворих.

13. Інструментарій дослідження це аналіз документів.

14.Отримані результати показали що криві росту абсолютного і відносного числа самогубств у Росії з 1956 по 1999 р. свідчать, що самогубство не тільки не зникло з проголошеним вступом в еру "розвитого соціалізму", але, навпроти, усе ширше поширювалося серед росіян: у 1960 - ледве менше 20 тисяч самогубств (коефіцієнт - 16,2 на сто тисяч жителів); у 1980 - близько 48 тисяч самогубств (коефіцієнт - 34,7), і до початку вісімдесятих років Росія міцно зайняла одне з лідируючих місць у світі по самогубствах, уступаючи першість тільки Угорщини; у 1984 - близько 54 тисяч (коефіцієнт - 37,9 на сто тисяч).

Можна говорити про психологічний вплив "перебудови", але, напевно, вірніше зв'язувати це падіння з таким же різким скороченням споживання спиртного в роки "антиалкогольної кампанії". Так чи інакше, чи тому, що вичерпала себе ейфорія перебудови або тому, що видихнула антиалкогольна кампанія, але наприкінці 80-х зниження числа самогубств поступилося місцем його повільному ростові, що потім, у 1992-1994 р., перемінився різким злетом. У 1994—1995 р. був досягнутий "абсолютний рекорд" - 61-62 тисячі смертей у рік, коефіцієнт понад 41 на сто тисяч.

І все-таки стверджувати, що росіяни "реагують на реформи, усе частіше обираючи крайні варіанти відходу від дійсності", підстав немає. Сумний рекорд 1994-1995 р. утримувався недовго. Невелике зниження в 1996-1998, потім новий підйом у 1999 - такі дані про самогубства в останні три роки. У цілому 15 років реформ привели нас приблизно до того ж рівня самогубств  що був у 1983-1984 р. Особливість російських самогубств - їх дуже висока інтенсивність у чоловіків середній вік. У чоловіків незвичайно різкий підйом вікової кривої самогубств спостерігається до досягнення старшого робочого віку (40-59 років), після чого число самогубств йде на спад.

15.  Проведене дослідження показало, що рівень самогубств тісно зв'язаний зі статтю, віком, родинним станом, але, за інших рівних умов, фатальну роль грає алкоголізм. Про безсумнівний зв'язок самогубств зі споживанням спиртного говорить не тільки фантастично сильне і різке їхнє скорочення в "антиалкогольну кампанію" (1985-87 р.), про це ж свідчать і менш сильні зниження або уповільнення росту їхнього рівня в періоди антиалкогольних кампаній і/або підйому цін на спиртне початки 1970-х і початку 1980-х. Факторний аналіз показує, що поширеність самогубств на 8-15% (у середньому на 12%) залежить від захворюваності населення хронічним алкоголізмом.

Судмедексперты в роботах, виконаних у різний час і в різних регіонах, стверджують, що не менш, ніж у 30%  у крові виявлений алкоголь