Нейтралізація інвестиційних ризиків різного ступеню керованості

необхідне проведення моніторингу інвестиційного клімату різних держав.

Існує три найбільш характерні підходи до оцінки інвестиційного клімату — звужений, ризиковий, розширений (факторний).

Звужений підхід ґрунтується на оцінці показників: динаміки ВВП, національного доходу й обсягів виробництва промислової продукції; динаміки розподілу національного доходу, пропорцій нагромадження й споживання; ходу приватизаційних процесів; стану законодавчого регулювання інвестиційної діяльності. Даний підхід приваблює порівняльною простотою аналізу й розрахунків.

Недолік нареченого підходу в тому, що в ньому інвестиційний клімат не пов'язаний з інноваційним типом розвитку й стабільністю економічної системи, не відображаються об'єктивні зв'язки фактору інвестицій з іншими ресурсними факторами розвитку господарської системи.

Ризиковий підхід припускає використання як складової інвестиційний клімат. Розглядають два основних варіанти [7]:

—інвестиційний потенціал та інвестиційні ризики;

—інвестиційні  ризики  й   соціально-економічний   по тенціал.

У першому випадку інвестиційний потенціал оцінюється на підставі макроекономічної характеристики, що включає: наявність факторів виробництва, у тому числі трудових ресурсів з урахуванням їхнього освітнього рівня; споживчий попит; результати господарської діяльності населення; рівень розвитку науки та її досягнень; розвинутість провідних інститутів ринкової економіки; забезпеченість комплексною інфраструктурою. Інвестиційні ризики оцінюються з позиції ймовірності втрат інвестицій і доходу. У числі цих ризиків ураховують: економічний, фінансовий, політичний, соціальний, екологічний, кримінальний і законодавчий.

В основі другого варіанта ризикового підходу лежить оцінка рівня інвестиційного клімату з позиції розвитку суспільної системи держави в цілому. Крім інших показників, ураховується людський потенціал, матеріальна база розвитку, соціально-політична обстановка й фактори політичного ризику, стан економіки й рівень управління нею.

Ризиковий підхід ураховує взаємозв'язок інвестиційної привабливості й інвестиційних ризиків господарської системи й залежність від даного взаємозв'язку інвестиційної активності в регіоні. Разом з тим ризиковий підхід не дає повної характеристики умов інвестування.

Факторний підхід ґрунтується на оцінці ряду факторів, що впливають на інвестиційний клімат, які представлені на рис. 7.1.

При використанні факторного підходу оцінюються такі фактори, що впливають на інвестиційних клімат:

1. Природно -ресурсний потенціал — забезпеченість території ресурсами, біокліматичний потенціал, наявність вільних земель для виробничого інвестування, рівень забезпеченості

—об'єктивний характер оцінки інвестиційного клімату те риторії, його незалежність від волі окремих інвесторів;

—зв'язок інвестиційного клімату з інвестиціями в основ ний капітал;

—багаторівневий характер даного підходу;

—зв'язок інвестиційного клімату з інвестиційним по тенціалом та умовами діяльності інвестора.

Моніторинг інвестиційного клімату з використанням факторного підходу є найбільш ефективним, тому що він дає можливість найповніше оцінити інвестиційну привабливість території. Він необхідний не тільки для інформування й залучення потенційних інвесторів у регіон або державу, а й для виявлення потенційних можливостей поліпшення інвестиційного клімату в різних напрямах.

У формуванні сприятливого інвестиційного клімату провідну роль повинна відігравати гнучка державна інвестиційна політика, з відповідними механізмами її реалізації.

7.2. Сучаснітенденціїрозвиткуінвестиційних процесіввУкраїні

Економічна криза в Україні зробила найбільший негативний вплив на інвестиційні процеси в країні. Так, в 2002 р. валовий внутрішній продукт в Україні становив 49% рівня 1990 р., тоді як обсяг інвестицій в основний капітал скоротився за той самий період до 33%. Найбільш кризова ситуація спостерігалася до 1997 р., коли розмір капітальних вкладень скоротився в 4,8 рази порівняно з базисним 1990 р. [ЗО]. У 2003 р. ситуація трохи стабілізувалася, й індекс інвестицій в основний капітал становив 43,5 % рівня 1990 р. Аналізуючи інвестиційні процеси в Україні, необхідно відзначити, що основною формою інвестицій у сучасних умовах є реальні інвестиції у формі капітальних вкладень в економіку. У зв'язку з цим, представляється раціональним проаналізувати інвестиційні процеси в промислових регіонах України, які є основними реципієнтами

інвестицій у країні, за статистичним даними про інвестиції в основний капітал.

У 2003 р. в Україну було притягнуто 59 899 млн гри капітальних інвестицій. Динаміка інвестицій в основний капітал представлена в табл. 7.1.

Аналіз динаміки інвестицій в основний капітал у цілому по країні й по основних промислових регіонах, представлений у табл. 7.1, показав, що за 1990-2003 рр. в освоєнні інвестицій відбулися такі зміни. У 2003 р. в цілому по Україні обсяг інве_: стицій в основний капітал скоротився в 2,3 рази порівняно з 1990 р. і становив 43,5% рівня базового року. Разом з тим порівняно з попереднім 2002 р. обсяг інвестицій в основний капітал збільшився на 31,3%. Аналогічні тенденції розвитку інвестиційних процесів характерні для основних промислових регіонів України. У всіх промислових регіонах обсяги інвестицій в основний капітал відстають від обсягів 1990 р. При цьому в деяких регіонах зниження даного показника більше