Поняття та підстави виникнення господарських зобов’язань. Види господарських зобов’язань

сторонами укладений не договір поставки електроенергії, на який посилається позивач, а договір про послуги з передачі електроенергії. В результаті цієї умови договору були визнані судом недійсними на основі ст. 48 ГК України. З цієї причини позовні вимоги ТОВ «Стріла» задоволені судом частково.

При обчисленні збитків труднощі існують для кредитора при доведенні вини боржника. Вина в господарсько-правовій практиці означає наявність двох обставин, які дають підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Наявність у суб'єкта господарювання можливостей для реального виконання умов договорів і неприйняття ним всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення. Кредитор зобов'язаний підтвердити, що порушені не чиї-небудь, а саме його права, і правопорушення зроблене тією організацією, яка притягується до відповідальності. Кредитор зобов'язаний також довести, що він вжив всі необхідні заходи до запобігання збиткам або скорочення їх розміру.

Так, при розгляді господарським судом Донецької області позову ВАТ «Державний Ощадбанк України» (м. Київ) до державного комунального підприємства «Донецьке трамвайно-тролейбусне управління» (р. Донецьк) про відшкодування матеріального збитку на суму 12 474 грн., заподіяного в результаті пошкодження інкасаторського автомобіля, суд зажадав докази ухвалення позивачем заходів по зменшенню розміру збитків. Такі документи надані не були, внаслідок чого суд виніс ухвалу, в якому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, був зменшений до 307 грн.

У випадку якщо невиконання зобов'язання зумовлюється поведінкою кредитора, боржнику необхідно довести протиправність дій (бездіяльності) кредитора, причинний зв'язок між ними і шкодою. Вина кредитора може виявлятися в різних діях, а частіше в бездіяльності, в невиконанні обов'язків, без чого боржник не міг виконати умов договору. При цьому слід мати на увазі, що посилання боржника на такі причини невиконання зобов'язань, як недопостача сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, незадовільний стан устаткування і ін., не є підставою для висновку про відсутність його вини і звільнення від обов'язку відшкодувати заподіяні збитки контрагенту. Невиконання або неналежне виконання зобов'язань без наявності обставин надзвичайної і непереборної сили є неправомірними діями. Якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язань виникло з вини обох сторін, вина сторін підлягає взаємному заліку і суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.

Складність доведення збитків пояснюється відсутністю належного рівня організації роботи на підприємстві але документуванню збитків і зразкового переліку необхідних доказів. При оформленні вимог про збитки кредитори не можуть обґрунтувати умови задоволення виникшого збитку. Такими умовами є обґрунтованість розміру збитків і доведеність причинного зв'язку між порушенням договору і збитками. Доводиться причинно-необхідний зв'язок, тоді як протиправна дія або бездіяльність