Правова природа акціонерних товариств. Початок приватизаційних процесів в Україні, страница 4

Однієї з головних рис корпорації є обмежена відповідальність акціонерів як виключення їхньої відповідальності по боргах корпорації. Згідно ст. 24 Закону України «Про господарчі товариства» акціонери відповідають по зобов'язаннях суспільства тільки в межах' приналежних їм акцій. Подібний підхід суперечить головній і визначальній ознаці АТ як юридичної особи — самостійної майнової відповідальності. Неприпустимості твердження про який би те ні було відповідальності акціонерів вимагає сама правова природа АТ незалежно від того,  буде покладена в його підставу правова доктрина корпорації США або континентального права. Проектом Закону України про акціонерні товариства передбачається норма про несення акціонерами не відповідальностіпо зобов'язаннях суспільства, а ризику збитків, зв'язаних з його діяльністю, у межах вартості приналежних їм акцій. Очевидно, при цьому мається на увазі, що у випадку збиткової діяльності суспільства аж до його банкрутства акціонери утрачають свої засоби, вкладені ними в акції. Однак навряд чи правомірно говорити про несення акціонерами подібного ризику з кількох причин. По-перше, акціонери втратили право на гроші або майно, передані ними в оплату акцій з виникненням права власності на передані гроші (майно) в АТ, а на акції — в акціонера. По-друге, акціонери не здійснюють підприємницької діяльності, а делегують її суспільству, і поетом)' їхній ризик опосередкований не тільки виникненням у них нового об'єкта їхнього права власності — акцій, але і нового суб'єкта підприємницької діяльності - АТ. По-третє, акція як самостійний об'єкт права власності, безумовно, зберігає свою залежність від АТ і результатів його діяльності (прибутковості або збитковості), але її вартість обумовлюється й іншими законами, що регулюють фондовий ринок, часом ніяк не зв'язаними з діяльністю АТ.

Українські акціонери, що не цілком оплатили акції, відповідають по зобов'язаннях суспільства в межах неоплачених сум лише у випадках, передбачених статутом АТ. Проектом нового Закону України про акціонерні товариства пропонується установити норму про настання такої відповідальності незалежно від указівок про неї в статуті суспільства і про її види — субсидіарної стосовно суспільства і солідарної стосовно всіх акціонерів. Подібний підхід є неправомірним, тому що акціонер залучається до оплати вартості акцій, на які він підписався, не як несення їм відповідальності за АТ, а по своїх власних зобов'язаннях перед суспільством як що не виконало свою основну (і єдину) обов'язок. Тим самим акціонер вважається зобов'язаною особою стосовно суспільства, а не стосовно кредиторів АТ.

Крім розглянутих рис АТ і корпорацій директивами ЄС установлені вимоги, враховані законодавством України, щодо внесення в оплату акцій лише активів, що представляють економічну цінність, і заборони такої оплати виконанням робіт або наданням послуг суспільству; випуску акцій тільки з указівкою їхньої номінальної вартості; внесення до реєстрації АТ не менш 25 % статутного фонду.

У проекті Закону України про акціонерні товариства враховані також вимоги директив ЄС, що стосуються залучення незалежного експерта для оцінки майна, внесеного в оплату акцій; заборони виплати дивідендів, якщо величина чистих активів АТ стане менше величини статутного і резервного капіталу; дотримання порядку й умов придбання АТ власних акцій; уведення додаткових гарантій для кредиторів при зменшенні статутного фонду АТ, а також при його реорганізації; більш продуманої процедури реорганізації АТ і ін.

Має потребу в регулюванні проблема визнання АТ недійсними з установленням переліку основ для цього і наслідків прийняття таких рішень відповідно до першої директиви ЄС від 9 мартаД968 р. (18/151).

З приведеного порівняльного аналізу з очевидністю виявляється, що українська правова доктрина у відношенні АТ сприйняла загальні підходи, відомі як англо-саксонської й американської, так і континентальної моделі корпорації. Яких-небудь істотних відступів від універсальних підходів до розуміння українського АТ як корпорацію з механізмами відповідного правового регулювання право України не містить.