вони в основному є засновані на територіальному принципі, окрім прибалтійських країн, яким вдалося на відміну від повністю географічно європейських держав швидко інтегруватися в Європейський Союз, як культурно так і економічно.
- Прибалтика: Естонія, Литва і Латвія.
- Центральна Азія: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан.
- Закавказзя: Грузія, Вірменія та Азербайджан.
- Східноєвропейські держави: Україна, Білорусь і Молдова.
- Росія: розглядається як окрема територія через свої унікальні географічні та політично-економічні особливості.
Актуальність розгляду даної теми обумовлена тим, що досвід становлення державного права у пострадянських європейських країнах є джерелом запозичення у державно-правову практику України.
Нові Конституції пострадянських європейських держав стали фундаментом реформування їх правової системи, створення якісно нової системи державного механізму. Вони є не тільки актом держави, а й суспільства, його державно-правовою моделлю, чинниками забезпечення законності та правопорядку, стабільності інститутів влади, необхідними умовами становлення правової державності, що базується на пануванні права.
Завданням даної роботи буде розгляд таких питань як: характеристика державного права країн Балтії; державне право в України, Молдові та Білорусі; основи державного права Російської Федерації.
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА КРАЇН БАЛТІЇ
Правова система країн Балтії входить в романо-германську правову сім'ю, займаючи в ній своєрідне місце. Нинішня правова система Естонії (так само як і сусідній Латвії) сформувалася протягом останніх 150 років у результаті взаємодії самих різних правових культур, головним чином німецької, дореволюційної російської, а також радянської.
В даний час правова система країн Балтії швидко трансформується від радянської до класичного романо-германського права. У силу історичної традиції (що йде ще від середньовічної німецької колонізації) найбільший вплив на правовий розвиток знову має германська правова культура. Цей вплив особливо помітно в нових принципах цивільного права. Законодавець також прагне врахувати і використовувати державно-правовий досвід, накопичений країною у період до 1940 р. Однак на відміну від сусідньої Латвії в Естонії не спостерігається масового відновлення застарілого законодавства міжвоєнних років, а приймаються в основному нові, сучасні акти.
В Естонії діє Конституція, розроблена установчими зборами і прийнята на референдумі 28 червня 1992 р. Відповідно до Конституції за формою правління Естонія є парламентською республікою. Політичний режим - націонал-демократичний.
Законодавча влада належить однопалатному парламенту - Рійгікогу (державні збори), який є фактично вищим органом Республіки. Він складається з 101 депутата, які обираються на 4 роки прямими рівними виборами на основі принципу пропорційного представництва. Повноваження члена Рійгікогу припиняються при його призначення членом
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.