судом, але й арбітражем і тому не може бути різної природи арбітражних і судових справ, різних методів їхнього розгляду. Тому не випадково комісія зі складання проекту ЦПК СРСР, створена після прийняття Конституції СРСР 1936 року, бачила одну з задач реформи цивільного процесу у встановленні єдиних процесуальних норм, що регулюють діяльність суду й арбітражу. Через кілька років був висловлений погляд, що знайшов чимало прихильників, про те, що цивільне процесуальне право регулює діяльність не тільки судів, але й арбітражу, товариських судів, профспілкових органів, нотаріату. Дана концепція зазнала критики багатьох учених, які зазначали, що форми правосуддя, як по цивільним, так і по кримінальним справам, відрізняються по своїх основних принципах від будь-якої іншої юрисдикційної діяльності. Тому й інститути в судовому процесі й інших юрисдикційних провадженнях можуть збігатися тільки по деяким, в основному технічним рисам, по меті (одержання захисту) і по найменуванню, але їх не можна розглядати як тотожні.
Нині усіма розглядуваними мною авторами наводиться система поділу принципів господарського процесу на організаційні та функціональні.
На мою думку наведена мною система принципів відповідає конституції та повністю забезпечує належний рівень здійснення правосуддя. Недоліком я вважаю те, що не всі принципи господарського процесу знайшли своє закріплення у Господарському процесуальному кодексі, тому їх практична реалізація фактично не здійснюється, вони залишаються суто теоретичними положеннями, що безумовно є негативним фактором.
Питання.
1. В яких випадках реалізується принцип одноособового розгляду справи, а в яких - колегіального?
Принцип одноособового розгляду справи реалізується у випадку, коли суддя місцевого господарського суду розглядає справу одноосібно і одноосібно приймає рішення по справі, що передбачено ч. 1 ст. 46 та ст. 47
Принцип колегіального розгляду справи реалізується у випадках коли:
1) справа, що відноситься до підсудності місцевого суду, зважаючи на її категорію і складність, розглядається судом у складі трьох суддів (ч. 1 ст. 46 ).
2) здійснюється перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів апеляційними господарськими судами колегією в складі трьох суддів.
3) здійснюється перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох суддів або більшої непарної їх кількості.
2. Які Ваші зауваження стосовно ст. 4-4 ГПК України?
На мою думку принцип гласності, який є конституційним принципом у статті 44 ГПК є необґрунтовано обмеженим, так згідно даної статті
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
