Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку, страница 2

Рис. 5.2. Графік взаємозв’язку обсягу і прибутку

Одним з найважливіших напрямків аналізу взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності, тобто визначення впливу на прибуток зміни витрат зі зміною виробництва; ціни зі зміною обсягу реалізації; самого обсягу продажів. Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажів можна використати наступні показники:

-        коефіцієнт маржинального доходу;

-        запас міцності;

-        операційний важіль.

Визначити вплив зміни обсягу виробництва (реалізації) на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу можна за формулою:

Зміна прибутку = Зміна обсягу продажів х Коефіцієнт маржинального доходу

Наприклад, якщо підприємство збільшить обсяг реалізації на 20 000 грн., операційний прибуток збільшитися на 5 000 грн. (10 000 х 0,5).

Запас міцності - це величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує беззбитковий обсяг реалізації.

Запас міцності має такий математичний вираз:

Запас міцності = Обсяг реалізації - Точка беззбитковості

Таким чином, запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажів без ризику зазнати збитків.

Запас міцності може бути визначений як у грошових, так й у натуральних одиницях. Для визначення в грошовому виразі у формулу підставляються показники в гривнях, а в натуральному вираженні - у штуках.

Наприклад, обсяг реалізації становить 50 000 грн., точка беззбитковості, визначена за методами управлінського обліку - 30 000 грн., тоді запас міцності дорівнює 20 000 грн. Це означає, що підприємство може знизити обсяг реалізації на 20 000 грн. без ризику зазнати збитків.

Показник запасу міцності може бути використаний для визначення операційного прибутку:

Операційний прибуток = Запас міцності х Коефіцієнт маржинального доходу.

Наприклад, якщо запас міцності підприємства становить 20 000 грн., а коефіцієнт маржинального доходу - 0,5, то операційний прибуток дорівнює 10 000 грн.

Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності для оцінки зв'язку прибутку й обсягу реалізації використовують коефіцієнт запасу міцності. Коефіцієнт запасу міцності (КЗП) - це співвідношення запасу міцності й фактичного обсягу реалізації.

Коефіцієнт запасу міцності є мірою ризику нерентабельної роботи підприємства. Значення цього показника перебуває в інтервалі [-∞; 1].

Чим більше значення коефіцієнта запасу міцності має підприємство, тим менше ймовірність того, що підприємство буде зазнавати збитків у випадку зменшення обсягів реалізації.

Наприклад, підприємство "Омега" бажає отримати прибуток 40000 грн. і розглядає дві альтернативи досягнення цієї мети.

1 варіант: змінні витрати на одиницю становлять 80 грн./шт., постійні витрати - 30 000 грн.;

2 варіант: змінні витрати на одиницю становлять 60 грн./шт., постійні витрати - 35 000 грн.;

Ціна й у першому й у другому випадках залишається незмінної - 150 грн/шт.

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт запасу міцності для кожної альтернативи позначимо обсяг реалізації в кількісному вигляді - х, тоді для першого варіанта:

150х = 80х + 30000 + 40000

70х = 70000

х = 1000 штук

Виходячи із цього, для одержання бажаного прибутку дохід від реалізації повинен дорівнювати:

1000 * 150 = 150000 грн.

Точка беззбитковості = (30000 / (150 – 80)) * 150 = 64200 грн.

Відповідно запас міцності становить

150000 – 64200 = 85800 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 85800 / 150000 = 0,572.

Для другого варіанту організації господарської діяльності:

150х = 60х + 35000 + 40000

90х = 75000

х = 833 штуки

Плануємий дохід повинен дорівнювати 833 * 150 = 124950 грн.

Точка беззбитковості = (35000 / (150  - 60)) * 150= 58200 грн.

Запас міцності = 124950 – 58200 = 66750 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 66750 / 124950 = 0,534.

Таким чином, у першому випадку ризик зазнати збитків при невиході на запланований обсяг продажів нижче.

Хоча обидва варіанти забезпечують одержання однакової суми прибутку в розмірі 40 000 грн., ризик зазнати збитків у випадку не забезпечення обсягу реалізації в другому варіанті більший. Іншими словами зниження обсягу реалізації супроводжується більш швидким падінням прибутку, що обумовлюється структурою витрат на підприємстві й пояснюється ефектом операційного важеля.

Операційним важелем називається структура витрат, що забезпечує більший відсоток приросту прибутку, чим відповідний відсоток зростання обсягу реалізації.

Під структурою витрат розуміється співвідношення постійних і змінних витрат. Характеристика структури витрат як оптимальної залежить від ряду причин, основна з яких - тенденція зміни обсягу реалізації.

Розглянемо дане твердження на конкретному прикладі. Припустимо, підприємства „Клен” і „Береза", дані про діяльності яких наведені в табл. 5.2, випускають один вид продукції за однаковою ціною й за результатами періоду мають однакову величину прибутку.

Якщо обсяг реалізації має тенденцію постійного зростання, тобто підприємство вибрало агресивну стратегію на захоплення ринку, то кращу структуру витрат має підприємство „Береза", тому що темпи зростання маржинального доходу в цьому випадку вище.

Таблица 5.2

Структура витрат підприємств „Клен” і „Береза”

Показник	„Клен”		„Береза”
	Сума грн.	%	Сумма грн.	%
Дохід від реалізації	350 000	100	350 000	100
Змінні витрати	245 000	70	70 000	20
Маржинальний дохід	105 000	30	280 000	80
Постійні витрати	70 000	20	245 000	80
Прибуток	35 000	10	35 000	10

Якщо має місце тенденція скорочення обсягу реалізації, то компанія „Береза" буде швидше втрачати маржинальний дохід, а значить й операційний прибуток, ніж фірма „Клен". Тому при тенденції зниження обсягу реалізації кращою можна вважати структуру витрат підприємства „Клен".

Звідси можна зробити висновок, що більша питома вага постійних витрат у структурі витрат підприємства забезпечує більший вплив на прибуток при зміні обсягу реалізації.

Міру використання постійних витрат у загальній структурі витрат називають операційним важелем. Кількісним показником операційного важеля є операційний множник (фактор операційного важеля), що розраховується за формулою:

Фактор операційного важеля = Маржинальний дохід / Прибуток.

Використовуючи дані наведеного вище приклада, розрахуємо фактор операційного важеля для підприємств „Клен" й „Береза".

Для „Клен" операційний множник = 105 000 / 35 000 = 3 ;

Для „Береза" операційний множник = 280 000 / 35 000 = 8.