праці не існувало і не може існувати жодне суспільство. І хоч вона існує з незапам'ятних часів, правове регулювання праці виникло порівняно недавно - з розвитком капіталістичного способу виробництва. Обумовлено це тим, що попередні суспільно-економічні формації (первіснообщинна, рабовласницька, феодальна) не потребували правового регулювання трудових відносин.
Лише тоді, коли пануючою формою організації праці стала наймана праця, коли робітничий клас організовано став вимагати від держави регулювання трудових відносин, держава змушена була піти на поступки і приступити до регулювання окремих питань трудових відносин. Тому історично ТП являє собою результат боротьби робітничого класу за свої економічні і соціальні права.
Формування капіталістичного ладу і його зміцнення в усіх країнах проходило майже однаково. Держава, звільнивши працівника від кріпосницької залежності, одночасно звільнила його і від засобів виробництва, внаслідок чого створилася вільна робоча сила. Крім того, виникло правове становище, зв якого працівник змушений був продавати єдиний належний йому товар - робочу силу власнику засобів виробництва.
Робоча сила, яка була прирівняна до товару, не знаходила попиту. З'являються безробітні, виникають страйки. У цих умовах буржуазна держава змушена була зробити низку поступок робітничому руху. Приймається ряд правових норм, спрямованих на регулювання трудових відносин. Тому історія ТП - це послідовність досягнень і поразок робітничого класу.
Початково ці норми одержали назву „фабричне законодавство", бо регулювали працю робітників (жінок та дітей) на фабриках. Пізніше почав застосовуватися термін „промислове законодавство". У 20-х роках ХХ століття був застосований термін „робітниче право", який охоплював працю не тільки робітників, а й працівників розумової праці. У ХХ столітті широкого вжитку набуває термін „соціальне право". Але найбільш повно сутність цієї галузі права відображає (як вважають вчені-юристи Росії та України) термін „трудове право", який закріпився ще за роки радянської влади. Термін „трудове право" виявився досить вдалим, бо в ньому відбивається його зміст - регулювання праці.
Змістом регулювання праці є сукупність реальних затрат розумової та фізичної енергії працівником під час виконання ним трудової функції, які створюють виробничий процес.
Трудова функція, що виконується працівником, відображає конкретний зміст праці даного працівника. Вона розділяє працю на фізичну та розумову. Об'єктивно існуючі відмінності у змісті праці знаходять відображення в нормах ТП, що регламентують тарифікацію робіт і професій робітників, посадові обов'язки відповідних категорій службовців і кваліфікаційні вимоги, які до них висуваються. Це право певною мірою консервує існуючий зміст праці, яка ще довго, мабуть, залишатиметься фізичною або розумовою.
Трудове право - це самостійна галузь права, яка регулює відносини працюючих із роботодавцем.
2 Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання ТП України
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.