Природні умови, господарська і соціально – демографічна характеристики району розташування об'єкту

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ, ГОСПОДАРСЬКА І СОЦІАЛЬНО – ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РАЙОНУ РОЗТАШУВАННЯ ОБ'ЄКТУ

1.1Географічне положення

Місто Харків – одне з найбільших міст України, є другим по населенню і одним з перших по промисловому і культурному значенню в країні. Його протяжність 25 км. з півночі на південь і 23 км. зі сходу на захід, площа міста складає 350 км², чисельність населення – 1623 тис. жителів (1991 р.). Розташований він в північно-східній частині України на висоті 90-192 м над рівнем моря, у злиття річок Харків, Лопань і Уди (басейн річки Северський Донець).

Промплощадка державного підприємства «Харківський велосипедний завод» розташована в східній частині м. Харкова в Коментерновському районі. Територія промплощадки граничить:

-  на півдні – з магазинами, дрібними підприємствами, автозаправною станцією;

-  на сході–з землевідведеннями південної залізниці;

-  на півночі через Московський проспект частково із стоянкою і СТО, і частково з парковою зоною;

-  на заході –с парковою зоною, миловареним заводом і приватним житловим сектором.                                                                                                                                   

Найближча житлова зона знаходиться на заході на відстані біля 170м. від джерела викиду.

Промплощадка підприємства розташована в басейні річки Немишля.

1.2 Соціально-демографічна характеристика району

Населення міста Харкова на 1 січня 2003 долі склало 1466,3 тис. чоловік. За данними всеукраїнського перепису населення,проведенного у 2001 році населення Харкова становило 1470,9 тис.чоловік.Таким чином, за останні два роки населення міста зменьшилось на 3,4 тис. чол.Зменьшення населення выдбувається починаючи із 1991 долі, коли Харків досяг піку зростання чисельності населення -1622,8 тис.чол.

Теріторія міста на качан 2003 долі складала 30604 га.,в тому числі сельбищна забудова -17042 га. Середня густина населення міста становить 47,9 чол.на га.

Загальна кількість трудових ресурсів міста Харкова 1.01.2002 р. склав 944тис.чол.За період з 1995р.по 2002 р.число зареєстрованих безробітних збільшилося з0,9 до 26,8 тис. чол.Відповідно рівень безробіття зріс з 0,1 у 1995 році до 4,7 у 2002 році (тобто майже в 30 разів).

Середньоспісочна чисельність зайнятих у господарському комплексі міста в 1995 році складала 645,4 тис. чол.,а у 2002 році -724,3 тис. чол.У галузях матеріального виробництва в 1995 році працювало 68,2% загальної чисельності зайнятих у галузях економіки,у тому числі впромисловості-42,4%,у транспорті та зв язку -8,9%,у будівництві-8,8%,у науці та науковому обслуговуванні-6,4%,в інших галузях-1,9%.До 2002 долі частка працюючих у матеріальному виробництві знизилася до 52,3% у тому числі в промисловості –до 30,9%,у транспорті та зв язку-до 8,7%,у будівництві-до5,1%, у науці та науковому обслуговуванні-до 5,9%,інших галузях-1,7%. Чисельність працюючих у галузях невиробничої сфери зросла з 31,8% у 1995 році до 47,7% у 2002 році.З 4,6% до 6,4% збільшилася в структурі зайнятості населення частка житлово-комунального господарства і невиробничих видів побутового обслуговування,з 0,9% до 1,8%- фінансово кредитної і страхової сфери.

1.3Ландшафтна характеристика району і характеристика рельєфу

Територія м. Харкова по фізико-географічній класифікації ландшафтних зон належить до лісостепової зони, Середньоруської піднесеної лісостепової провінції, Харківському піднесеному лісостепу.

Формування рельєфу тісно пов'язане з формуванням геологічних комплексів і тектонічних структур. У тектонічному відношенні м. Харків знаходиться в межах північно-східного борту Дніпровсько - Донецької западини і характеризується поступовим підняттям докембрийского кристалічного фундаменту. Найбільш стародавні оголення гірських порід спостерігаються в долині річки Харків.

Рельєф є горбистою рівниною, порізаною балками, ярами і річковою долиною, поверхня якої нахилена південь і південний схід. Грунти представлені чорноземами типовими середньогумусними із змістом гумусу в межах 5,5 – 7 %, мають грудкувато-зернисту структуру. Потужність грунту знаходиться в межах 110 –  120 див.

Річки розділяють місто на три частини. Низовинні ділянки від 90 – 105 м заввишки над рівнем моря складають 45,5 %, середні (105 – 166 м) – 48,2 %, а високі ( у межах від 166 до 192 м) – 4,3 % всій площі міста. Вододіл має форму трикутника, що розширюється і підвищується на північ. Місто розташоване на п'яти горбах і п'яти долинах.

Найважливішим елементом рельєфу є річкові долини, що зазвичай мають значну ширину. Долини всіх основних річок мають різко виражену асиметричну будову: крутий і високий правий схил, низький і пологий лівий, що терасує. Характерним елементом рельєфу є також балки і яри. У деяких районах вони такі численні, що є основною формою рельєфу. Довжина їх різна і залежить від віку. Довжина сучасних балок не перевищує 2 – 3 км., стародавніх – близько 10 км. Формою вони є долинами. Глибина їх від декількох метрів до десятків метрів. Переважають яри двох типів: що не гілкуються і сильно гілкуються. Короткі, глибокі і яри, що сильно гілкуються, мають широке розповсюдження на високих і крутих правих схилах річкових долин. У місті широко практикується вирівнювання території шляхом засипки окремих ділянок будівельним і промисловим сміттям. При цьому виникають джерела забруднення, оскільки засинають найбільш знижені ділянки території, на яких відбувається підйом грунтових вод. Це сприяє спливанню шкідливих речовин з вказаних відходів, що негативно позначається на мікрокліматі прилеглих територій.