За спектрофотометром вмiст карбонільних сполук визначають за оптичною щiльнiстю в розчинi чотирихлористого вуглеводню за смугою валентного поглинання карбонiльноï групи при l = 1730 см-1 .
В окислених жирах визначають перекисне число йодометричним методом. Цей метод полягає в тому, що перекисний чи гідроперекисний кисень за певних умов виділяє йод з водяного розчину йодиду калію в оцтовокислому середовищі.
14.2. ФIЗИЧНI ПОКАЗНИКИ СКЛАДУ ТА ЯКОСТI (ПСЯ) ЖИРУ I ЖИРНИХ КИСЛОТ
Найчастіше визначають такі фізичні показники: густину, рефракцію, температуру плавлення і твердіння, в’язкість.
Густину визначають за питомою вагою, наприклад при 20 0С вiдносно води при 4 0С. При цьому густина дорiвнює питомій вазі.
Питому вагу жирiв найчастiше визначають за допомогою пікнометра і рідко застосовують гідростатичні ваги Мора-Вестфаля.
Визначення температури плавлення жирів і сумішей жирних кислот утруднюється тим, що вони являють собою багатокомпонентнi суміші і при плавленні поступово розм’якшуються.
Для визначення температури плавлення застосовують відкриті і заплавлені з одного боку капіляри. Перший метод застосовується частіше.
Температуру твердіння жирів і жирних кислот визначають у приладі Жукова при поступовому охолодженні.
Температуру твердіння жирних кислот, одержаних з жиру, називають титром жиру i часто застосовують для характеристики жирів.
Рефракція - важливий показник для ідентифікації жирів та жирних кислот. Показник заломлення виміряють шляхом визначення кута граничного заломлення чи кута повного внутрішнього відбивання. Ці показники вимірюються в приладах - рефректометрах.
В’язкість виміряють у приладах - візкозиметрах. Динамічна в’язкість визначається у віскозіметрах Геплера, в ньому фіксується тривалість падіння кульки в заповненій жиром скляній трубці.
Відносну в’язкість виміряють в віскозіметрі Енглера і виражають у градусах Енглера (оЕ).
14.3. ПОКАЗНИКИ СКЛАДУ ТА ЯКОСТI (ПСЯ) ДЕЯКИХ ЖИРIВ
Для ідентифікації невідомого жиру, вивчивши його органоліптичні ознаки, визначають густину, рефракцію, число омилення і йодне число. Потім за таблицями ПСЯ у цій книжці або відповідних довідниках знаходять жири, у яких ПСЯ збігаються з одержаними вімірами для дослiджуваного жиру. Коли визначених показників мало для ідентифікації, то застосовують додаткові спеціальні методи дослідження.
У табл. 14.1, 14.2 та 14.3 наведені показники ПСЯ жирів, які найчастiше зустрічаються на практицi.
14.1. ПСЯ твердих жирів
Олія |
Температура, оС |
Густина при 15 оС, кг/м3 |
Титр, оС |
Коефіцієнт рефракції при 40 С |
|
Твердіння |
плавлення |
||||
Кокосова |
14-25 |
20-28 |
925-938 |
16-25 |
1,448-1,445 |
Пальмоядрова |
19-24 |
25-30 |
925-935 |
20-28 |
1,450-1,452 |
Пальмова |
31-41 |
31-41 |
921-925 |
36-47 |
1,453-1,459 |
Какао |
21-27 |
32-36 |
945-976 |
45-51 |
1,453-1,458 |
Олія |
Число омилення |
Йодне число |
Число Рейхерта- Мейссля |
Число Поленске |
Кокосова |
251-264 |
7-10,5 |
4-8 |
12-18 |
Пальмоядрова |
240-257 |
12-20 |
4-7 |
8,5-11 |
Пальмова |
196-210 |
48-58 |
0,4-2 |
- |
Какао |
192-203 |
32-42 |
0,4-1,5 |
0,2-1,0 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.