Термінологія, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу „Аналіз електронних схем”

Термінологія,

 яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу

„Аналіз електронних схем”

Аналіз за постійним струмом – вид аналізу електронних схем, при якому визначається залежність вихідної величини від вхідної напруги без врахування інерційності елементів електронної схеми та накопичення енергії у реактивних елементах.

Матриця провідності – топологічна матриця, головна діагональ якої визначається вузловими провідностями схеми, а інші елементи – міжвузловими провідностями. Розмірність матриці провідностей на одиницю менша за кількість вузлів схеми заміщення.

Вузлова провідність – сума провідностей, підключених до вузла схеми заміщення.

Міжвузлова провідність – сума провідностей, підключених до двох вузлів схеми заміщення.

Вектор джерел струму – вектор-стовпець, елементи якого визначаються алгебраїчною сумою струмів незалежних джерел, що підключені до відповідного вузла схеми заміщення.

Вектор вузлових потенціалів – вектор-стовпець, елементи якого відповідають відносним значенням вузлових потенціалів схеми заміщення.

Матриця опорів – топологічна матриця, головна діагональ якої визначається контурними опорами, а інші елементи – негативними міжконтурними опорами. Розмірність матриці провідностей відповідає кількості контурів схеми заміщення.

Контурний опір – сума опорів відповідного контуру схеми заміщення.

Міжконтурний опір – сума опорів, що входять одночасно до двох відповідних контурів схеми заміщення.

Вектор вузлових струмів – вектор-стовпець, елементи якого відповідають контурним струмам схеми заміщення.

Аналіз за змінним струмом – вид аналізу електронних схем з врахуванням частотних властивостей елементів для визначення струмів, напруг та частотних характеристик схеми.

Статичний аналіз за змінним струмом – підвид аналізу електронної схеми за змінним струмом, при якому визначаються амплітудні або діючі значення струмів та напруг на елементах схеми, при підключенні схеми до джерела струму (напруги) з постійної амплітудою та частотою.

Частотний аналіз – підвид аналізу електронної схеми за змінним струмом, при якому визначаються амплітудно-частотна та фазо-частотна характеристики пристрою.

Динамічний аналіз (аналіз перехідних процесів) – вид аналізу електронних схем, при якому визначаються часові залежності струмів та напруг на елементах схеми.

Метод вузлових потенціалів – топологічний метод аналізу електронних схем, що базується на вирішенні системи лінійних, нелінійних або різницевих рівнянь у матричному вигляді для визначення відносних значень потенціалів вузлів схеми заміщення.

Метод контурних струмів – топологічний метод аналізу електронних схем, що базується на вирішенні системи лінійних, нелінійних або різницевих рівнянь у матричному вигляді для визначення контурних струмів схеми заміщення.

Метод змінних стану – метод аналізу, що базується на вирішенні системи диференційних рівнянь у нормальній формі Коші для визначення змінних стану схеми (струмів індуктивностей та напруг на ємностях).

Змінні стану – набір фізичних величин, що повністю характеризують стан системи. В електроніці в якості змінних стану обираються токи індуктивностей та напруги на ємностях.

Гармонічний аналіз – додатковий вид аналізу, при якому визначаються амплітудні та фазові спектри сигналів в електронній схемі.

Аналіз усталеності – додатковий вид аналізу, при якому визначається усталеність електронних схем зі зворотними зв’язками.

Одноваріантний аналіз – аналіз електронних схем, при якому параметри елементів задаються у формі фіксованих значень. Результатом одноваріантоного аналізу є скалярні значення вихідних величин.

Багатоваріантний (варіаційний) аналіз – аналіз електронних схем, при якому параметри елементів задаються у формі можливого розкиду. Результатами варіаційного аналізу є області можливих значень вихідних величин та ймовірний процент придатності електронних приладів.