Розробка шестеренного насосу (фактична подача насоса - 0,00055 куб.м/с), страница 5


3.4 Розрахунок зворотного клапану

Розрахунок зворотних клапанів для обох секцій насосу будемо проводити у відповідності зі схемою рис.3.2

          Перш за все визначимо діаметр сідла клапана. Діаметр сідла клапана визначається з тієї умови, що швидкість потоку робочої рідини в сідлі клапана не повинна перевищувати гранично допустиме значення, а саме 8 м/с.

Рисунок 3.2 – Зворотній клапан

Таким чином, прийнявши до уваги , що швидкість руху рідини в трубопроводі круглого поперечного перетину визначається як , можна записати наступну формулу для визначення діаметра сідла клапана:

,                                                         (2.14)

де  [] – гранично допустима швидкість течії рідини в клапані, м/с.

          Проведемо обчислення за цією формулою:

мм

          Діаметр кульки можна легко визначити, виходячи з приведеного вище малюнка:

;

мм.

          Зі стандартного ряду вибираємо кульку діаметром dст=20,5 мм.

          Визначимо висоту підняття кульки клапана в сідлі. Ця формула має вигляд:

,                                         (2.15)

де μ – коефіцієнт витрати (приймаємо μ=0,72);

   α – кут нахилу фаски сідла клапана;

g – прискорення вільного падіння, м/с2;

   γ – питома вага рідини (Для масла ІГП-18 γ=177 Н/м3).

Проведемо обчислення за цією формулою:

мм.

          Розрахунок пружини для даного зворотнього клапана виконаємо за допомогою методики, що наведена в [5] на с.204. Насамперед визначимо величини, що є умовою вирішення задач на розрахунок пружин, а саме :

сила пружини при попередній деформації  , Н;

сила пружини при робочій деформації (відповідає найбільшому примусовому переміщенні рухомої ланки в механізмі) , Н;

де d – діаметр кола, по площі якого діє тиск нагнітання (d=1.4dc=14.52 мм);

робочий хід пружини h=1,7 мм;

найбільша швидкість переміщення рухомого кінця пружини при навантаженні і розвантаженні Vmax =8 м/с.

Визначимо перелічені вище параметри:

 (Н);

.

          Користуючись табл.1, переконуємося, що при заданих умовах пружину слід віднести до класу ІІІ. За формулою, наведеною в [5] – с.200, табл.10 - користуючись інтервалом значень δ від 0,05 до 0,25, знаходимо граничні значення сили F3, а саме:

.

Виходячи із заданих розмірів діаметра та намагання забезпечити найбільшу критичну швидкість, зупиняємо вибір на витку пружини класа ІІІ, ряда 3 зі слідуючими даними (номер позиції 87): F3=670 H; d=4 мм; D1=20 мм; c1=613,10 H/мм; s3’=1,093 мм. Взявши до уваги, що для пружин класа ІІІ норма напружень τ3=960 Н/мм2 (див. [5] – c.182, табл.2) .

Приналежність до ІІІ класу перевіряємо шляхом визначення відношення Vmax/Vk, для чого спочатку визначимо критичну швидкість при δ=0,25 за формулою:

 (м/с);

.

          Отримана величина вказує на відсутність співударяння витків, а значить, вибрана пружина задовольняє задані умовам. Але через те, що пружини класа ІІІ відносяться до розряду обмеженої стійкості, треба передбачити комплектацію машини запасними пружинами з врахуванням дослідних даних.

          Визначення решти розмірів виконуємо за формулами, наведеними в  [5] – с. 200, табл.10.

          За формулою (6) знаходимо жорсткість пружини:

;

 (Н/мм).

          Число робочих витків пружини визначається за формулою (7):

;

.

          Уточнена жорсткість матиме значення:

;

.

          При півтора непрацюючих витках повне число витків знаходимо за формулою (8):

;

.

          За формулою (9) визначимо середній діаметр пружини:

;

.

          Деформації, довжини і крок пружини визначаємо за формулами (11)-(18):

- деформація від попереднього натягу:

 (мм);


- деформація при робочому навантаженні:

 (мм);

- максимально можлива деформація:

 (мм);

- довжина пружини при максимальній деформації:

 (мм);

- довжина пружини в не навантаженому стані:

 (мм);

- довжина пружини в робочому стані:

 (мм);

- крок пружини:

 (мм).


3.5 Перевірка міцності шпоночних з'єднань