де υ – швидкість робочої рідини в магістралі, м/с.
У відповідності до [1] – с.11 – для звичайних насосів площі прохідних перетинів камери всмоктування повинні бути такими, щоб швидкість руху рідини в них не перевищувала 1...2 м/с.
При розрахунку прохідних перетинів напірної камери допускають швидкість руху масла 3...5 м/с для насосів низького тиску і 5...6 м/с для насосів високого тиску.
Для цього побудуємо графік за даними, приведеними в [5, табл.2, ст.11].
Рисунок 2.1 – Графік залежності
Із графіка (рис.2.1) визначаємо швидкість для мастила ИГП-18 в’язкістю . Приймаємо середнє значення
приймаємо наступні значення швидкості:
.
Таким чином, виходячи з формули (2,4), можемо розрахувати діаметр всмоктувальної магістралі:
,
Знайдемо значення діаметру напірного трубопроводу по аналогії з формулою (2.4):
.
Швидкість робочої рідини в нопорній магістралі приймаємо згідно з рекомендаціями, тобто в два рази більшим ніж швидкість на вході:
.
Тому можемо провести обчислення згідно до наведеної вище формули:
.
Приймаємо
2.4 Перевірка безкавітаційної роботи насосу
Безкавітаційна робота насосу буде виконуватись при виконанні слідуючої умови:
, (2.5)
де РВ – тиск рідини в камері всмоктування, Па;
РЦ – тиск від центробіжних сил інерції рідини, що знаходиться у впадинах, Па;
ΔРКАВ – кавітаційний запас, Па;
РНП – тиск насичених парів рідини, Па;
Кавітаційний запас ΔРКАВ вибираємо рівним (0,2÷0,3)×105 Па.
Тиск РЦ у відповідності до [1] – с.12 - знаходимо із наступного виразу:
, (2.6)
де ω – кутова швидкість шестерень, рад/с;
Rе – радіус кола виступів зубів колеса, м;
Rі – радіус кола впадин, м;
γ – питома вага рідини, Н/м3;
Р0– тиск на радіусі впадин, Па.
Щоб рідина надійно заповнювала впадини, її абсолютний тиск Рв у всмоктувальній порожнині повинен гарантувати наявність деякого запасу, що запобігає утворенню вакуума у впадинах зубів та виділенню із рідини нерозчинутого повітря. Саме з цих міркувань тиск Р0 не повинен бути нижчим ніж 0,03÷0,04 МПа.
Кутова швидкість шестерен ω визначається за формулою:
,
де п - робоче число обертів, об/хв.
.
Питома вага рідини γ це:
,
де ρ – густина рідини, кг/м3.
Проведемо обчислення згідно до приведеної формули:
.
Користуючись формулою (2.6) знаходимо числове значення Рц для обох секцій насоса:
Перевіряємо виконання умови (2.5)
.
Умова безкавітаційної роботи насосу виконується.
2.5 Розрахунок розвантажувальних канавок
Для нормального щеплення (α=20°) відстань між канавками згідно з [1] – с.14 – буде визначатися за наступною залежністю, мм:
,
де т – модуль зубчатого колеса, мм;
– діаметр початкового кола, мм.
.
Довжина канавки за тим же першоджерелом, мм:
,
.
Ширина канавки при числі зубів шестерні z = 10÷17, мм:
,
.
Глибина розвантажувальної канавки визначається в залежності від модуля зубчатого колеса. Згідно з[1] - ст. 14, табл. 3 – маємо при :
.
3 Розрахунки деталей насоса на міцність
3.1 Перевірка довговічності підшипників
Найбільш навантаженими деталями шестеренного насоса є його підшипники, на які діють статичні сили Рст перепаду тиску рідини на зовнішні циліндричні поверхні шестерні та механічні сили РМ, обумовлені реакцією від обертового моменту, при цьому перші з цих сил значно перевищують останні. Деяка частина циліндричної поверхні шестерень, безпосередньо змивається рідиною зі сторони нагнітаючої й всмоктуваної порожнини, знаходиться під тиском.
На поверхні ж впадин, відділених від даних порожнин зубами, діє тиск, що знижується за деяким законом (рис. 3.1) від максимального, рівного тиску рідини Р2 у порожнині нагнітання, до тиску Р1 у порожнині усмоктування. При концентричному положенні шестерень щодо отворів корпуса ця залежність буде східчато-лінійною, а при ексцентричному їхньому положенні (найбільш імовірний випадок) – східчасто-статичною(крива l ).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.