Автоматизація роботи насосної станції 1-го підйому

В автоматизуючих водопровідно-каналізаційних об'єктах протікають різноманітні динамічні впливи на процеси, що викликаються порівняно невеликим числом факторів. До них відносяться зміни тиску, витрати, рівня, кількості теплоти й концентрації речовини.

Сучасні системи водопостачання й каналізації міст і промислових підприємств складаються з ряду складних споруд, машин й апаратів. До них відносяться водоприймальні споруди, станції очищення води, мережі водопостачання й каналізації з улаштуваннями на них, насосні станції. У цих об'єктах здійснюються різні механічні, гідравлічні, фізико-хімічні й мікробіологічні процеси.

Впровадження комплексної автоматизації є найважливішим засобом подальшого технічного прогресу в розвитку систем водопостачання.

Досягнуті успіхи в удосконаленні техніки водопостачання можуть привести до високої ефективності лише при широкому використанні сучасних методів і засобів автоматизації технологічних процесів.

Всі насосні станції міста умовно розділені на дві групи: основні (базисні) і неосновні (пікові). До основних відносяться найбільш потужні станції. Такі станції розташовані у всіх частинах міста й забезпечують номінальний водорозбір у нічний і денний час. Основні станції працюють цілодобово, тому на них можуть бути встановлені спрощені пристрої автоматичного керування, що здійснюють тільки захисне відключення передавальний сигнал аварії. До неосновних станцій відносять такі, які працюють у години максимального водорозбору, а також під час ремонту базисних станцій. Вони також розташовуються у всіх частинах міста. Автоматичним пуском й зупинкою пікових станцій регулюється тиск на всіх ділянках водопровідної мережі міста.

Основні станції мають дубльоване керування: дистанційне  - з центрального диспетчерського пункту й автоматичне - від контактних манометрів, розміщених у характерних точках мережі. У нормальних умовах керування здійснюється від контактних манометрів.

В системах водопостачання з поверхневими джерелами найбільші труднощі в комплексній автоматизації доводиться переборювати при автоматизації очисних споруд. Переважно використовуються часткова автоматизація водопровідних очисних споруд і централізоване керування з диспетчерського пункту всією системою водопостачання. При комплексній автоматизації великих водопровідних станцій, що одержують воду з поверхневих джерел, найбільш доцільно розміщати диспетчерський пункт в будинку очисних споруд із телекеруванням насосами I й ІІ підйому.

Для регулювання продуктивності насосних станцій, обладнаних однотипними насосами, рекомендовані пристрої регулювання частоти обертання насосу. Розроблено принципову схему централізованого контролю тиску в точках, що диктують, міської водопровідної мережі.

Для підвищення ступеня надійності роботи насосної станції 1-го підйому в дипломному проекті передбачається її автоматизація. Прийнята система автоматизації дозволяє регулювати й контролювати роботу основних елементів насосної станції й водозабору.

У дипломному проекті розроблені наступні схеми автоматизації контролю й регулювання:

1) Схема автоматичного контролю рівнів води у всмоктувальних відділеннях водозабору.

Від датчиків рівня й  сигнал подається на первинні прилади . Від первинних приладів сигнал надходить на вторинні прилади , що дублюють показання первинних. Вторинні прилади обладнані вимірювальним пристроєм і сигнальними лампочками .

2) Схема автоматичного регулювання температури підшипників насосів.

Від датчиків температури , встановлених по місцю, сигнал про зміну температури в підшипнику насоса подається на прилади  для виміру температури, що регулюють. Від цих приладів сигнал надходить на вторинні прилади   та регулятор . Від цих приладів сигнал надходить на магнітні пускачі  виконавчих механізмів, які включають або виключають електродвигуни насосів при критичній температурі відповідно. Робота насосів регулюється перемикачем електричних кіл керування .

3) Схема автоматичного контролю витрати води, яка подається насосами      I підйому.

Від датчиків витрати сигнал подається на первинні прилади . Від первинних приладів сигнал надходить на вторинні прилади , що дублюють показання первинних. Вторинні прилади обладнані вимірювальним пристроєм. Датчики витрати встановлені на напірних лініях.

4) Схема автоматичного регулювання тиску води, що подається насосами   II підйому.

Від датчиків тиску   сигнал про зміну тиску насоса подається на прилади  - безшкальні з дистанційною системою передачі інформації, які встановлені на місці. Від цих приладів сигнал надходить на вторинні прилади   та регулятори . Від регуляторів через пускорегулюючу апаратуру    сигнал поступає на виконавчі механізми, які включають або виключають електродвигуни засувок при критичному тиску відповідно. Завдання на тиск забезпечується задатчиком  , який встановлений на щиті керування .