Тест із 1433 питань з дисципліни "Урологія" (Медично-соціальні та епідеміологічні питання в урології. Клінічна фізіологія органів сечостатевої системи. Травма сечостатевих органів. Оперативна урологія. Трансфузіологія)

Урологія (тестові завдання)

1. МЕДИЧНО-СОЦІАЛЬНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ  В УРОЛОГІЇ

Питання 1. Морально-етичні норми поведінки лікаря це:

(-) посадові обов'язки

(-) ділові стосунки з хворим

(-) зведення законів та положень про лікарську діяльність

(+) належне ставлення до хворого, надання йому

допомоги

Питання 2.  Чи можливе сприяння прискоренню смерті безнадійного хворого

(-) можливо

(+) неможливо, заборонено

(-) можливо на прохання хворого

(-)можливо на прохання родичів та сусідів

Питання 3. Чи варто надавати допомогу ворогу або злочинцю?

(-) належить з дозволу керуючих медичних установ

(+) так, необхідно

(-) належить з дозволу прокуратури

Питання 4. Лікарські обов'язки

(-) обов'язки, що відповідають посаді

(-)поточні питання діяльності лікаря

(-) сладова частина деонтології, її категорія

(+) належне ставлення до хворого,  надання допомоги

Питання 5.  Лікарська колегіальність

(-) службові стосунки лікарів

(-) професійні стосунки лікарів

(+) ввічливі професійні стосунки

Питання 6. Лікарська таємниця

(-) приховування від хворого характеру його лікування

(-) приховування правди в корисних цілях

(+) приховування правди з благодійною для хворого

метою

Питання 7. Медичні показання до оперативного втручання

(-) прохання хворого

(-) прохання родичів

(-) прохання  батьків

(+) порушення функції органу, загроза життю, пухлина.

больові відчуття, які інвалідизують хворого

Питання 8. Чи можливі медичні експеримента на хворих?

(-) неможливі

(-) можливі без повідомлення хворого

(-) можливі на прохання хворого

(+)  можливі з дозволу МОЗ України з метою

удосконалення  методів діагностики та лікування  зі згоди

хворого

2. КЛІНІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

Питання № 9. Гомеостаз це:

(-) водно-електролітна рівновага

(+) сталість внутрішнього середовища організму

(-) водно-електролітна рівновага та кислотно-лужний стан

Питання № 10. Компоненти гомеостазу:

(-) позаклітинне середовище

(-) внутрішньоклітинне середовище

(-) гемоциркуляторне русло

(-) поза- та внутрішньоклітинне середовище

(+) водно-електролітний баланс, кислотно-лужний стан та

сталість рН

Питання № 11. Органи та системи, які забезпечують гомеостаз:

(-) шкіра, печінка

(-) легені, печінка, сальні та потові залози

(-) легені,  шлунково-кишковий тракт

(+) нирки, шкіра, легені, шлунково-кишковий тракт

Питання №12. Прототип гомеостазу:

(-) вода рік

(-) підземна вода

(+) вода світового океану

(-) навколоплідна (амніотична рідина)

Питання № 13. Основні складові гомеостазу:

(+) вода

(-) соки

(-) кисень

(-) вуглекислота

Питання № 14. Частка води в організмі людини:

(+) 60% - 42 л

(-) 50% - 35 л

(-) 70% - 54 л

Питання №15. Місце знаходження води в організмі

(-) сеча

(-) плазма крові

(-) клітини тканини

(-) шлунковий сік, хімус

(+) плазма крові та клітини тканин

Питання №16. Кількість води в позаклітинному середовищі:

(-) 4% - 2,8л

(+) 20% - 14,0 л

Питання №17. Кількість води в клітинах тканин:

(-) 16% -11,2 л

(+) 40% - 23,0 л

Питання № 18. Переважаючі іони внутрішньоклітинної рідини:

(+) Катіони К+, М++

(-) аніони – білки, НРО, О, НСО

(-) катіони N3, Са

(-) аніони НСО С, НРО

Питання № 15.  Переважаючі іони позаклітинної рідини:

(+) катіони N8+

(-) аніони НСО, С білки

(-) катіони К++. М+ +

(-) аніони білки, НРО, О

Питання №20. Механізм, що забезпечує розподіл електролітів та води в організмі:

(-) хемотаксис

(-) тканинний тропизм

(-) електронні зв'язки

(-) ковалентні зв'язки

(+) осмос та дифузія

Питання №21. Осмотичний тиск обумовлюється:

(-) атомною масою

(-) молекулярною масою

(-) розміром розчинених часток

(+) кількістю розчинених часток

(-) хімічними властивостями розчинених часток

Питання №22. Сили, які забезпечують розподіл електролітів та води в організмі:

(-) хімічні

(-) фізичні

(-) ковалентні

(+) колоїдно-осмотичні

Питання №23. Основний показник осмотичного тиску:

-) одновалентні іони К+, І\Іа +

(-) двовалентні іони М++, Са++

(-) катіони та аніони одновалентних солей МНСО _

(+) концентрація іонів N8+ = мекв/л

(-) осмотичний тиск поза - та внутрішньоклітинного середовища = 310 мосн/л (155*2=310 мосм/л)

Питання №24. Функція нирок:

(-) виділення сечі

(-) виділення солей

(+) збереження гомеостазу

(-) виділення шлаків

(-) виділення метаболітів обміну білків

Питання №25. Сеча - це:

(-) 2% розчин сечовини

(-) біологічна рідина

(-) продукт життєдіяльності організму

(+) зовнішній фактор прояву функції нирки

Питання № 26. Достатня кількість нефронів. яка забезпечує нормальну функцію нирок:

(-) 2 млн.

(-) половина загальної кількості нефронів в обох нирках

(+) найменша кількість нефронів, що забезпечує глобальну функцію нирок - 200000

Питання №27. Особливості будови ниркового клубочка:

(-) наявність ЮГК

(+) розгалуження артеріоли на 50-55 петель

(-) наявність подоцитів та базальної мембрани

(-) діаметр відвідної артерії на 1/3 менший ніж привідної

Питання №28. Основна функція клубочка:

(-) секреторна

(+) фільтраційна

(-) реабсорбційна

(-) ендокринна

(-) пасивне виділення шлаків

Питання №29. Головна функція юкста-гломерулярного комплексу (ЮГК)

(+) продукція реніну

(-) продукція урокінази

(-) продукція гемопоетіну

(-)регуляція клубочкового кровообігу

Питання №30. Механізм фільтрації:

(-) осмотичний

(-) фермента^тивнии

(+) гідродинамічний

(-) пасивний фізико-хімічний

Питання № 31. Механізм секреції та реабсорбції:

(-) ферментативний

(-) осмос та дифузія

(-) гідродинамічний

(+) активно-ферментативний

Питання № 32. Основні умови забезпечення фільтрації:

(-) осмотичні

(-) фізико-хімічні

(-) ферментні реакції

(+) нейро-гуморальні (артеріальний тиск крові)

Питання № 33. Прямі діуретичні засоби:

(-) дібазол

(+) еуфілін

(-) фуросемід (лазикс)

(-) настій мучниці (ведмежих вушок)

(-) мінералокортикоїди

Питання №34. Нормальні показники ниркового кровообігу:

(-) 1150 мл/хв

(-) 1500 л/24 год

(-) 36 мл/г хв

(+) 750-1200 мл/хв

Питання №35. Кількість ультрафільтрату (первинної сечі) в 1 хв.:

(+) 80-120 мл/хв

(-) 650 мл/хв

(-) 180-200 мл/хв

Питання №36. Місце та механізм впливу мінералокортикоїдів:

(-) виділення води

(-) виділення електролітів

(-) реабсорбція води в канальцях

(+) реабсорбція натрію в проксімальному та дистальному

канальцях

Питання № 37. Місце та механізм впливу антидіуретину:

(-) виділення Ма+ та К+

(-) реабсорбція електролітів

(+) реабсорбція води в дистальному канальні

Питання №38. Механізм формування нормального діурезу:

(-) фізіко-хімічнии

(-) осмос та дифузія

(-) гідростатичний

(-) електродинамічний

(+) фільтра цій но-реабсорбціинии

(-) протиклітинно-помножувальнии

Питання №39. Добова потреба нирок у кисні:

(+) 26-30 л = 110 кал/добу

(-) 40-50 л = 150 кал/добу

(-) 1 5-20 л = 75-90 кал/добу

Питання № 40. Осмолярність позаклітинноі рідини:

(+) 310 мосм/л:

(-) 240 мосм/л

(-) 380 мосм/л

Питання № 41. Механізм виведення водневих іонів ниркою:

(-) у вигляді уратів

(-) у вигляді креатиніну

(+) виведення титрованих кислот, синтез аміаку (NH - NН –N-НСL)

Питання № 42. Механізм уродинаміки:

(+) перистальтика

(-) робота цистоідів

(-) гравітація

Питання №43. Функція сечового міхура:

(-) резервуарна

(-) сечовидільна

(-) накопичувальна

(+) сечовипускальна

Питання №44. Функція уретри:

(-) сечовиділення

(-) сечопроведення

(+) сечовипускальна

Питання №45. Механізи сечовипуску:

(-) активний м'язовий

(-) нейро-гуморальний

(-) активний усвідомлений

(+) нейро-рефлекторний свідомо керований

Питання №46. Фізіологічна місткість сечового міхура:

(-) 500 мл

(-) 250 мл

(+) 150-250 мк

Питання №47. Основна ознака нормального сечовипуску:

(-) повний

(-) вільний

(+) своєчасний

(-) безболісний

(-) з відчуттям полегшення

Питання №48. Ведучий внутрішній статевий орган чоловіка: (+) передміхурова залоза

(-) куперова залоза

(-) сім'яний нагорок

(-) сім'яні піхурці

Питання №49. Функція сім'яних міхурців:

(-) сім'япроведення

(-) сім'явихід

(-) джерело ліцитинових зерен

(+) продукування сім'яної рідини

Питання №50. Функція передміхурової залози:

(-) секреторна

(-) інкреторна

(+) секреторна-інкреторна

(-) продукування сім'яної рідини

Питання №51. Функція яєчка:

(-) гуморальна

(-) генеративна

(-) секреторна-інкреторна

(+) репродуктивно-гормональна

Питання №52. Функція прутня:

(-) копулятивна, сполучальна

(-) естетична

(-) визначальна

(+) копулятивно-репродуктивна

Питання №53. Кислотно-лужна рівновага регулюється;

(-) печінкою

(+) легенями та нирками

(-) тканинною рідиною

(-) шлунково-кишковим трактом

Питання №54. Механізм регуляції, сталості тканинної рідини:

(+) буферний

(-) біохімічний

(-) електронно-фізичний

Питання №55. Найважливіший буфер внутрішнього середовища:

(-) білковий

(-) гемоглобіновий

(-) фосфатний (NаНРO4)

(+) бікарбонатний (NаНСО3)

Питання №56. Концентрація водневих іонів (Н+) у внутрішньому середовищі організму:

(+) 7. 35-6. 45

(-) більше 7 одиниць

Питання №57. Механізм регуляції ниркою водневих іонів в

організмі:

(+) виділення кислот

(-) виділення сечовини

(-) виділення хлоридів

(-) затримка двоокису вуглецю (СO2) в позаклітинній рідин

Питання №58. Основний внутрішньонирковий процес:

(-) седиментація

(-) концентрація

(+) реабсорбція

(-) коагуляція

Питання №59. Основний внутрішньонирковий процес:

(-) концентрація

(-) коагуляція

(-) фільтрація

(+) секреція

Питання №60. Основна структура нефрона:

(-) піраміди, сосочки, збиральні трубочки

(+) клубочки, канальці

(-) юкстагломерулярний апарат

(-) петля Генле

Питання №61. Основний гормон, який приймає участь у формуванні діурезу

(-) сінестрол

(-) оксітоцин

(+) альдостерон

(-) тестостерон

(-) тироксин

 3. СЕМІОТИКА І МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ В УРОЛОГІЇ

Питання      №62. Основна      проба      на      індивідуальну витривалість до рентгенконтрастної речовини:

(-) внутрішньошкірна

(+) внутрішньовенна

(-) внутріньом'язова

(-) кон'юктивальна

Питання №63. Оптимальний термін проведення проби перед екскреторною урографією:

(-) за 1 год до обстеження

(+) за 24 год. до обстеження

(-) за 2 год, до обстеження

(-) за 2-3 хв до введення контрасту

Питання №64. Розрахунок кількості контрастної речовини для екскреторної урографіі:

(-) 2 мл 60% розчину на 1 кг маси

(-) 1 мл 60% розчину на 1 кг маси

(-) 25 мл 60% розчину на 1 м кв поверхні тіла

(+) 0,3-0,5 г сухої речовини контрасту на 1 кг маси

Питання №65. Найбільш безпечна рентгенконтрастна речовина для екскреторної урографіі:

(-) сергозин

(-) 2-іонні моноацидні мономери

(+) неіонні низькоосмолярні речовини (ультравіст)

(-) трийодзаміщені препарати

Питання № 66. Лікування реактивних станів після введення йодних препаратів

(-) гемодез

(-) реополіглюкін

(-) 5% розчин глюкози

(-) фізіологічний розчин, гемодез

(+) 30% розчин тиосульфату натрію

Питання №67. Показники сечовини для виконання екскреторної урографіі:

(-) 8-12 млмоль/л

(+) 8-10 млмоль/л

(-) 8-16 млмоль/л

(-) 8-20 млмоль/л

Питання №68. Найбільш інформативний метод діагностики пухлини нирки:

(-) оглядова рентгенографія

(-) екскреторна урографія

(-) ретроградна пієлографія

(-) артерюграфія нирки

(+) комп'ютерна томографія з посиленням

Питання №69. Найбільш точні методи оцінки сукупної діяльності нирок:

(-) проба Зимницького

(-) кліренс гіпурану - J131

(+) кліренс ендогенного креатини ну

(-) визначення концентрації сечовини плазми

(-) визначення сечової кислоти плазми

Питання №70. Азотовідальна здатність нирок найбільш точно визначається:

(-) за концентрацією сечовини плазми

(-) за концентрацією креатиніну плазми

(+) кліренсом ендогенного креатинину

(-) за концентрацією сечової кислоти плазми

(-) за концентрацією залишкового азоту плазми

Питання № 71. Найбільш точні та фізіологічні проби для визначення концентраційної здатності нирки:

(-) проба Зимницького

(-) проба Фольгарда-Фара

(-) воднопітуітрінова проба

(-) визначення питомої ваги сечі

(+) підрахунок осмолярної сечі та концентраційного

індексу

Питання №72. Найбільш точний сучасний метод діагностики функціонального стану кожної нирки окремо:

(-) ультразвукове сканування

(-) реоренографія

(-) хромоцистоскопія

(+) радіоізотопна ренографія

('-) екскреторна урографія та її модифікації

Питання №73. Найбільш інформаційні функціональні навантажувальні проби для нирок:

(-) Фольгарда

(-) водяна

(-) пітуїтрінова

(-) лазіксна (діуретична)

(+) навантаження бікарбонатом натрію та хлористим амонієм

Питання № 74. Кліренс ендогенного креатиніну - це критерії оцінки:

(-) канальцевої реабсорбції

(-) дифузії в ниркових канальцях

(+) клубочкової фільтрації

(-) секреторної діяльності канальців

(-) водно-електролітного балансу

Питання № 75. Хромоцистоскопія - це оцінка:

(-) канальцевої секреції

(-) клубочкової фільтрації

(-) дієздатності вічок сечоводів

(-) моторики верхніх сечовивідних шляхів

(+) наявності обтураційних та стенозуючих факторів у

верхніх сечовивідних шляхах, глибокого ураження

паренхіми нирок

Питання № 76. Кліренс ендогенного креатиніну показує:

(-) канальцеву секрецію

(+) клубочкову фільтрацію

(-) канальцеву реабсорбцію

(-) кислотовидільну здатність нирок

(-) ферментативну діяльність канальців

Питання №77. Найбільш інформативні методи діагностики стану ниркової гемодинаміки:

(-) реоренографія

(+) ангіонефросцинтіграфія

(-) кліренс гіпурану - 131

(-) кліренс ендогенного креатині ну

(-) кліренс парааміногіпурової кислоти

Питання № 78. Найбільш інформативні методи вивчення електролітно-обмінної здатності нирок:

(+) іонограма плазми

(-) кліренс електролітів

(-) гіперфіксація РПФ (фосфону)

(-) визначення кислотності сечі

Питання №79. Найбільш інформативний метод оцінки уродинаміки верхніх сечових шляхів:

(-) пельвіоманометрія

(-) хромоцистоскопія

(-) екскреторна урографія

(-) рентгентелевізіина урографія

(+) електроміографія мисок та сечоводів

Питання №80. Найбільш точний метод вивчення уродинаміки верхніх сечових шляхів;

(-) хромоцистоскопія

(-) урокінематографія

(-) оглядова урографія

(-) радіоізотопна ренографія

(+) рентгентелевізіина урографія

Питання №81. Найточніший метод оцінки скорочувальної здатності м'яза, який виштовхує сечу:

(-) цистоманометрія

(-) визначення залишкової сечі

(+) електроміографія сечового міхура

(-) цистографія в спокої та при напруженн

Питання №82. Найбільш ефективний метод оцінки фертильності чоловіків:

(+) аналіз сперми

(-) реотестікулографія

(-) дослідження секрета передміхурової, залози

(-) дослідження секрета сім'яних пухірців

(-) гістологічне дослідження біоптата яєчка

Питання №83. Нормальна кількість сперматозоїдів в 1 мл:

(-) 50 млн

(-) 90 млн

(-) 150 млн

(-) 200 млн

(+) 60-120 млн

Питання №84. Перший ступінь олігоспермії:

(-) 80 млн сперматозоїдів в 1 мп

(-) 70 млн сперматозоїдів в1 мл

(-) 60 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 50-55 млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 40-59 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 85. Другий ступінь олігозооспермії:

(-) 60 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 50 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 40-45млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 20-39 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 35-40 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 86. Третій ступінь олігозооспермії:

(-) 50 млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 1-20 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 40-45 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 35-40 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 87. Азооспермія - це повна відсутність в еякуляті:

(-) сперматозоонів

(-) лецитинових зерен

(-) епітеліальних клітин

(-) клітин сперматогенезе

(+) сперматозоонів за наявністю клітин сперматогенезу

Питання № 88. Аспермія - це цілковита відсутність в еякуляті:

(+) сперматозоонів

(-) лецитинових зерен

(-) епітеліальних клітин

(-) клітин сперматогенезу

(-) сперматозоонів за наявністю клітин сперматогенезу

Питання №89. Час, розрідження еякуляту у нормі:

(-) 5-10 хв

(-) 10-15 хв

(-) 20-25 хв

(+) 15-30 хв

(-) 30-45 хв

Питання №90. Збільшення часу розрідження еякулята:

(-) опосередковано свідчить про олігоспермію

(-) опосередковано свідчить про гіперестрогенізацію

(-) вказує на недостатній вміст в еякуляті секрета сім'яних міхурців

(-) опосередковано свідчить про андрогенну недостатність

(+) вказує на знижений вміст в еякуляті фібринолізину та

фібриногенази

Питання №91. Вкорочення часу розрідження еякулята вказує на:

(-) аспермію

(-) тератозооспермію

(-) недостатній вміст в еякуляті лимонної кислоти

(+) недостатній вміст в еякуляті секрету сім'яних піхурців

(-) недостатній вміст в еякуляті фібринолізина та фібриногенази

Питання № 92. Нормальна частка живих сперматозоонів в 1 мл еякулята:

(+) 80-90%

(-) 50-60%

(-) 40-50%

(-) 30-40%

(-) 20-30%

Питання №93. Нормальна частка вмісту змінених форм сперматозоонів в 1 мл еякуляту

(-) 5-10%

(-) 10-20%

(+) 20-30%

(-) 30-40%

(-) 40-45%

Питання №94. Нормальна частка вмісту клітин сперматогенеза в 1 мл еякуляту:

(-) 3-5%

(-) 6-8%

(+) 1-2%

(-) 5-10%

(-) 10-16%

Питання №95. Енергетичний потенціал сперматозоонів

забезпечується:

(+) фруктолізом

(-) амоніогенезом

(-) неоглікогенезом

(-) дезамінування

(-) окислювальним фосфорілюванням

Питання №96. Основні методи вивчення еректильної фази копулятивного акту у чоловіків:

(-) вимірювання АТ

(+) реофалографія

(-) дослідження андрогенів плазми

(-) вимірювання АТ статевого прутня

(-) вимірювання артеріального тиску ерегованого статевого прутня

Питання № 97. Основні показники реофалографії в оцінці еректильного компоненту копулятивного акту у чоловіків:

(-) величина калібровочного «сигналу»

(-) опірність досліджуваного об'єкту

(-) пульсовий кровообіг прутня

(+) хвилинний обсяг кровообігу (ХОК) прутня

Питання №98. Кількість лейкоцитів у нормальному секреті передміхурової залози:

(+) до 10 в полі зору

(-) до 15 в полі зору

(-) до 20 в полі зору

(-) до 25 в полі зору

(-) до 30 в полі зору

Питання №99. Якісні методи діагностики андрогенної насиченості організму:

(+) повноцінний феномен кристалізації секрету передміхурової залози (непошкоджений листок папороті)

(-) фосфотазний індекс (співвідношення кислої фосфотази до лужної фосфотази) в межах 0,1 -0,З

Питання №100. Відділки нефрона. які забезпечують максимальне окислення сечі:

(-) клубочки

(+) дистальні канальці

(-) капсула Шумлянського-Боумена

(-) проксимальні канальці

(-) збиральні трубочки

Питання №101. Максимальне окислення сечі переважно відбувається за рахунок