Прогнозування розвитку малого бізнесу на державному рівні

Прогнози за даним методом потрібно проводити із залученням тільки експертів, компетентних у даних галузях, а питання анкети не повинні виходити за межі їх компетенції. Передбачається також заохочення до незаповнювання анкет, якщо експерт вважає, що те чи інше питання виходить за межі його компетенції.

При використанні методу «Делфі» необхідно враховувати таке:

1. Групи експертів мають бути стабільними, чисельністю від 15 до 30 чоловік.

2. Часовий інтервал між турами опитування не повинен перевищувати одного місяця.

3. Питання в анкетах мають бути ретельно продумані і чітко сформульовані.

4. Кількість турів  мають бути достатньою для того,  щоб дати всім учасникам можливість ознайомитися з причинами надання тієї чи іншої оцінки, а також для критики цих причин.

5. Повинен проводитися систематичний відбір експертів.

6. Необхідно мати самооцінку компетентності експертів за проблемами, які розглядаються.

7. Необхідна форма погодженості оцінок ґрунтується на даних самооцінок.

8. Слід створити можливість передачі інформації експертам за каналами зворотного зв'язку.

9. Необхідно оцінити вплив суспільної думки та засобів масової інформації на якість експертних оцінок.

3. Метод колективної генерації ідей

Вирішуючи поставлене завдання, прогнозист, як правило, має справу з безліччю альтернативних варіантів незалежно від того, усвідомив він відповідні варіанти розвитку прогнозованого процесу чи ні. Тому визначення всього можливого кола варіантів розвитку прогнозованого процесу є неодмінна умовою правильності прогнозів. Водночас пошук альтернативних варіантів передбачає визначення кола чинників, здатних актуалізуватися у відношенні прогнозованого процесу, а тому потребує складання досить повного сценарію розвитку подій. Ця вимога має вирішальне значення в забезпеченні надійності соціально-економічного прогнозу, є також важливою у науково-технічному прогнозуванні. Для прогнозиста великого значення набуває здатність швидко виявляти коло чинників, які можуть бути важливими у відношенні прогнозованої події.[19]

У літературі цей методичний прийом організації висування нових ідей відомий як метод «мозкової атаки». Процес висування нових ідей при «мозковій атаці» відбувається лавиноподібно: висловлювана одним із членів групи ідея породжує або творчу, або критичну реакцію. Однак внаслідок дії правила заборони критики негативні реакції також породжують позитивні, тобто продуктивні результати. Наявність зазначеного ефекту підтверджується не тільки якісним аналізом, але й статистичними показниками. Так, дослідження ефективності «мозкових атак», проведені в університеті Буффало, показали, що групове мислення продукує на 70% більше нових цінних ідей, ніж сума індивідуальних міркувань.

Метод «мозкових атак», таким чином, можна розглядати як інструмент актуалізації творчого потенціалу колективу фахівців. Така актуалізація досягається завдяки тому, що:

1) учасники сесії колективної генерації ідей тренують свій мозок стосовно здатності висувати нові ідеї для вирішення поставлених завдань;

2) кожний учасник сесії одержує можливість нового і не сподіваного «бачення»  проблеми очима своїх колег.

3) вивчення всієї сукупності висловлених ідей дозволяє по новому, з великою довірою поставитися до ідей, які раніше висловлювалися колегами, але не привернули до себе достатньої уваги;

4) одержана в процесі численних засідань і дискусій звичка до заборони негативних і критичних оцінок нових і недостатньо обґрунтованих ідей у процесі колективної генерації ідей доповнюється навичками творчого мислення.

За результатами, яких можна досягти, сесії колективної генерації ідей (КГІ) класифікують таким чином:

1. Сесії КГІ, у результаті яких необхідно одержати остаточні відповіді на поставлені запитання. При цьому відповідні проблеми не є комплексними і можуть бути вирішені без проведення додаткових досліджень.

2. Сесії КГІ,  у результаті  яких  з'являється можливість сформулювати план виконання відповідного завдання. Подібний план може спиратися як на безумовні (з погляду більшості), так і на дискусійні ідеї.

3. Сесії КГІ, у результаті яких необхідно сформувати ідеї, що можуть бути корисні для вирішення тієї чи іншої проблеми.

4. Сесії КГІ, у результаті яких з'ясовуються нові аспекти проблеми, що розглядається.

При цьому незалежно від того, для вирішення яких проблем використовується метод колективної генерації ідей, необхідно дотримуватися таких правил: критика не допускається, оцінка пропозицій здійснюється пізніше; стимулюються оригінальність і нетривіальність ідей, несподіваний підхід; чим більше висувається ідей, тим краще, тому що це підвищує імовірність появи нових цінних ідей; заохочуються комбінування і вдосконалення ідей.

Методично сесії колективної генерації ідей організовуються таким чином: за кілька днів до початку сесії її учасникам надають інформацію про питання, яке буде обговорюватися.[19]

Цю інформацію подають у письмовій або усній формі. Водночас повна інформація щодо розв'язуваної проблеми може повідомлятися учасникам сесії колективної генерації ідей безпосередньо перед її початком. При цьому бажано, щоб питання, які виносяться на обговорення, були за своєю внутрішньою структурою досить простими. Звуження завдання поліпшує ефективність генерації ідей, тому більш складні проблеми мають бути поділені на складові частини.

Результати сесії колективної генерації ідей із формального боку