Коротка характеристика сучасних залізниць світу, страница 2

На Євроазіатському континенті окремо варто виділити групу країн, об'єднаних у Співдружність Незалежних Держав (СНД) – Росія, Білорусія, Україна, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан. За абсолютними показниками роботи залізниць на 1-му місці Російські залізниці (РЖД), на другому – Україна. Між ними різниця в довжині мережі 4 рази, у вантажообігу 6 разів, у штаті 3 рази (~1% від чисельності населення). За довжиною залізничної мережі на душу населення (436 км на 1 млн. мешканців) Україна на 5-му місці (після Казахстану, Туркменістану, Росії й Білорусі), а за щільністю залізниць на одиницю території й за обсягами перевезення вантажів на душу населення – на 1-му. За кількості перевезень 1 мешканця країни в рік (~ 9 разів) Україна на 3-му місці після Росії (16 разів) і Білорусі (15 разів). Рівень електрифікації залізничної мережі цих провідних країн СНД приблизно однаковий (більше 1/3 довжини мережі). Локомотивобудування в СНД поки мають 4 країни – Росія, Україна, Грузія та Казахстан. З колишніх республік СРСР, що не ввійшли в СНД, локомотивобудування також має Латвія. Слід зазначити єдність технічних засобів, ширини колії, приблизно однакову структуру управління та типаж рухомого складу, що пояснюється їхнім тривалим функціонуванням (до 1992 р.) у складі єдиного комплексу залізниць СРСР.

В АВСТРАЛІЇ, ОКЕАНІЇ тільки дві країни мають залізничний транспорт.

В Австралії залізничні лінії в основному розташовані на сході та півдні континенту й призначені для вантажних перевезень у взаємодії з основним видом транспорту – морським. Електрифіковано близько 7,5 % залізниць, які в основному виконують пасажирські приміські перевезення. Виробляється власний рухомий склад і інші засоби залізниць Тут в 2001 р. на ділянці 275 км було перевезене найбільша у світі кількість вантажу (99732 т) у декількох з'єднаніих між собою складах (8 тепловозів, 682 вагона) довжиною 7 км 353 м.

У Новій Зеландії залізничний транспорт має допоміжне значення, рівень ліній з електрифікацією незначний, власного виробництва залізничної техніки немає.

В АФРИЦІзалізниці є тільки в 36-ти країнах з 55-ти. Тільки 1 країна (Південно-Африканський республіка) має високий рівень розвитку залізниць і власне виробництво рухомого складу. Електрифіковано приблизно ½ мережі ПАР, значні обсяги вантажних і приміських пасажирських перевезень. В 1989р. у ПАР на ділянці 861 км 7-ма тепловозами проведений потяг довжиною 7,3 км і вагою 69400 т.В інших країнах континенту залізниці мають допоміжне значення або взагалі відсутні. Рівень електрифікації залізниць у всіх цих країнах низький або взагалі немає електрифікованих залізниць, крім тепловозної застосовується парова тяга, рухомий склад імпортний. У багатьох країнах різна ширина колії або колії роз'єднані, загальний технічний рівень залізниць (крім ПАР) нижче середнього.

У ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (Канада, США) за обсягом перевезень залізниці доповнюють основний вид транспорту – морський. Існує єдина мережа залізниць, особливостями якої є перевага вантажоперевезень тепловозною тягою (як правило кратною) на далекі відстані, тому понад 98 % парку локомотивів становлять тепловози. Електрифікація залізничних ліній менше 1%, в основному в приміському швидкісному сполученні на узбережжях, далекі пасажирські перевезення не прийняті. Для залізниць США характерна також нерівномірність завантаження мережі – на 1/10 мережі виконується половина всіх перевезень, а на 1/3 мережі -- всього 5%. Тут був установлений світовий рекорд локомотивної тяги – одним тепловозом проведений потяг із 250-ти вагонів вагою 15500 т. Двоколійні лінії становлять ~ 10% мережі, ~ ½ довжини мережі обладнана засобами інтервального руху, широко застосовуються засоби технічної діагностики, мікропроцесорна техніка, автосистеми керування, енерго- і ресурсосберігаючі та екологичні технології. Зі збільшенням перевезень відбувається закриття малодіяльних ліній – до початку 21-го століття мережа залізниць США скоротилася вдвічі через конкуренцію з іншими видами транспорту. Обидві країни мають виробництво локомотивів, вагонів та інших засобів залізничного транспорту, технічний рівень яких дуже високий. Вони забезпечують свої внутрішні потреби й роблять їх на експорт, в основному в Центральну й Південну Америку.

УЦЕНТРАЛЬНІЙ і ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ залізниці в основному одноколійні й вузькоколійні, у ряді країн дороги мають різну ширину колії або їх немає взагалі. Єдиної мережі також немає, лінії розташовані дуже нерівномірно, в основному в районах морських узбережь, немає виходу на залізничну мережу Північної Америки. Основу парку становлять імпортні тепловози, у ряді країн використовується парова тяга. Загальний технічний рівень залізниць нижче середнього. Тільки в 3^х країнах (Мексика, Бразилія, Аргентина) цей рівень значно вище, є виробництво засобів залізниць, локомотивобудування. Електрифікація ліній триває, однак її рівень низький.