Нижня будова залізничної колії, штучні споруди. Класифікація залізничних мостів

Нижня будова залізничної колії, штучні споруди

    Нижня будова залізничної колії (НБК) – елемент, на якому розміщається верхня будова колії. До нижньої будови залізничної колії відносяться земельне полотно (ЗП) та всі штучні споруди. Земельне полотно являє собою комплекс ґрунтових споруджень, одержуваних у результаті обробці земної поверхні й призначених для укладання верхньої будови колії, забезпечення стійкості колії й захисти його від впливу атмосферних і ґрунтових вод. Залежно від положення верхнього рівня полотна щодо рівня навколо залізничної колії ґрунту воно може бути розташоване на насипі, на рівні поверхні землі, у виїмці або в їх різновидах. З обох сторін полотна перебуває інша частина смуги відводу під залізничну колію, у якій розташовані будинки, спорудження й технічні пристрої залізничного транспорту, а також зелені насадження (чагарники й дерева) для захисту рухомого складу від бічного вітру, заметів колії піском і снігом, нейтралізації викидів від нього шкідливих речовин в атмосферу й гасінні шуму від поїздів. Ширина смуги відводу залежить від кількості покладених колій, плану ділянки, категорії колії й ряду інших факторів (у діапазоні від 19-ти до 52-х метрів шириною).

Штучні споруди призначені для перетинання залізницею водних перешкод і відводу ґрунтових і атмосферних вод, інших залізних і автодоріг, глибоких ущелин, гірських хребтів, забудованих міських територій, а також для забезпечення безпечного переходу людей через колії й стійкості земляного полотна в складних умовах. До штучних споруд відносяться мости, тунелі, труби, підпірні стіни, протиобвальні галереї, регуляційні (передмостові водовідвідні) спорудження, дюкери, галереї, балкони, селеспуски, віадуки, шляхопроводи.

Відвід поверхневих вод від насипів, що споруджуються із привізного ґрунту, здійснюється поздовжніми водовідвідними канавами шириною по дну й глибиною не менш 0,6 м, які при поперечному уклоні місцевості до 0,04 споруджуються по обидва боки, а при більшому уклоні - тільки з нагорного боку. Якщо насип зводиться з місцевого ґрунту, узятого поруч із насипом, то для відводу води від полотна використовується образующиеся при цьому сплановані поглиблення, називані резервами.

Для перехоплення й відводу ґрунтових вод від земляного полотна або зниження їхнього рівня передбачаються спеціальні дренажні системи, які можуть бути відкрито типу у вигляді дренажних канав або лотків або закритого типу у вигляді підкюветних дренажів, дренажних галерей і штолень.

Регуляційні (передмостові водовідвідні) спорудження - траверси, дамби різних типів, берегові похилі плити для зміни напрямку води від залізничної колії під прогони моста.

Класифікація залізничних мостів

Залежно від довжини, числа прольотів, конструкції й матеріалу пролітної будови, числа колій і способу передачі тиску на опори мости класифікуються в такий спосіб:

по числу прольотів – одне-, двох- і трьохпролітні;

по числу головних колій – одне-, двох- і багатоколійні;

    по конструкції пролітної будови – з їздою понизу, поверху, посередине й комбіновані;

    по матеріалу – кам'яні, металеві, залізобетонні, дерев'яні;

    по довжині – малі (до 25 м), середні (25 – 100 м), більші (100 – 500 м) і позакласні (більше 500 м).

    по способі передачі тиску на опори – балкові, аркові, рамні, висячі, вантоі, комбіновані.