Управління залізничним транспортом загального користування України

Управління залізничним транспортом загального користування України

Згідно зі ст.1 Статуту залізниць України залізничний транспорт (ЗТ) загального користування — це одна з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні й зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби в перевезеннях. Основною організаційною ланкою на ЗТ є залізниця. До складу ЗТ входять підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад, залізничні колії сполучення, установи, що входять у соціальну інфраструктуру (установи охорони здоров'я, освіти, культури та ін.), незалежно від форм власності. Загальне керівництво галуззю до 2011-го року здійснювало Міністерство транспорту і зв'язки (МТЗ) України, а з 2011-го – Міністерство інфраструктури України та безпосереднє управління -- Державна адміністрація ЗТ (Укрзалізниця -- УЗ). Її основними її завданнями є:

- організація скоординованої роботи залізниць, об'єднань, підприємств і організацій ЗТ із метою задоволення потреб виробництва та населення в перевезеннях;

- управління процесом перевезень, регулювання в сфері його організації й забезпечення;

- розв'язок питань ефективного використання і збереження рухомого складу, ремонту, відновлення, забезпечення  його технічними матеріалами і паливно-енергетичними ресурсами;

- проведення єдиної інвестиційної й технічної політики в галузі, впровадження досягнень науки й техніки, нових технологій;

- проведення соціальної політики на залізничному транспорті.

УЗ здійснює пов'язані з експлуатаційною діяльністю функції:

- напрямок рухомого состава згідно із планами перевезень;

- перевезення пасажирів залізницями й використання рухомого состава, розподіл між залізницями засобів (зокрема, валютних вступів), отриманих від перевезень у прямому сполученні, з урахуванням конкретного внеску залізниць у процес перевезень, шляхом відкриття єдиного рахунку;

- розробка й впровадження нових маршрутів прямого міжнародного залізничного й змішаного пасажирського й вантажного повідомлення;

- організація проведення розрахунків із залізницями іноземних держав за міжнародні перевезення пасажирів і вантажів;

- розробка технічних вимог до нових видів рухомого состава, оснащення й інших видів ЗТ і формування замовлень для промисловості на їхнє виготовлення;

- здійснює реалізацію єдиної інвестиційної політики, розробляє пропозиції про перспективи розвитку мережі залізничних. і промислових підприємств галузі;

- забезпечує розвиток ремонтної бази ЗТ, розробку й впровадження в практику сучасних засобів автоматики, телемеханіки, зв'язку, енергетики, обчислювальної техніки;

- вживає заходів щодо забезпечення безпеки руху й має інші повноваження.

УЗ у границях своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями, підприємствами й організаціями, які входять у сферу її керування, організує й контролює їхнє виконання. Для розробки основних напрямків розвитку залізничного транспорту, розв'язку найважливіших питань його господарської діяльності створена

Рада УЗ. Склад Ради й положення про нього затверджується МТС. УЗ очолює генеральний директор, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням МТС.

Широкому колу посадових осіб залізниць надані повноваження щодо розгляду певної категорії справ про адміністративні провини й застосуванні засобів адміністративного впливу. Органи ЗТ розглядають справи: про порушення правил користування видами цього транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних правил на ЗТ. Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів ( механіками-бригадирами пасажирських складів), шляховими майстрами, начальниками відділень (варт), команд, пожежних складів воєнізованої охорони, метрополітенів, головними санітарними лікарями і їхніми заступниками, головними санітарними лікарями метрополітенів, головними санітарними лікарями відділів доріг, головними санітарними лікарями лінійних ділянок, не може перевищувати чотирьох неоподатковувані податком мінімумів доходів громадян.

Наступною ланкою управління ЗТ є держпідприємства – територіальні об'єднання по перевезеннях пасажирів і вантажів – Управління залізниць (Н). В Україні їх 6, по кількості залізниць. Основні підрозділи Управлінь залізниць – служби. Структурними підрозділами кожної залізниці є дирекції залізничних перевезень (ДН). На кожній дорозі по 3-6 дирекцій (раніше – відділень дороги). Основними завданнями та напрямками діяльності дирекції є:

- організація управління процесом перевезень, регулювання в сфері організації й забезпечення цього процесу, розв'язок питань ефективного використання рухомого складу в межах території дирекції;

- своєчасне і якісне здійснення перевезень пасажирів, вантажів і пошти, а також надання послуг з користування спорудженнями та обладнаннями для забезпечення потреб у перевезеннях вантажів і пасажирів у певному регіоні транспортної мережі;

- забезпечення безпеки руху й збереження перевезених вантажів, безпеки й здоров'я громадян, які користуються послугами залізничного транспорту й охорони праці працівників;

- забезпечення взаємодії всіх підрозділів і ланок у процесі перевезення тощо.

Низовими ланками ЗТ є лінійні підприємства (залізн. станції, дистанції, депо та ін.).

Станції - виробничо-технологічні підрозділи залізниць по організації перевезень пасажирів, вантажів, вантажобагажу й пошти, по взаємодії та координації з підприємствами, суміжними службами. Станції перебувають у підпорядкуванні ДН, а також в оперативному підпорядкуванні відповідних служб, які стосовно станції є вищим органом управління. Станції за призначенням та характером роботи розділяються на: пасажирські; вантажні; сортувальні; дільничні; проміжні (у т.ч. роз'їзди й обгінні пункти). Управління станцією здійснює начальник станції. Він відповідає за виробничо-фінансову діяльність станції - вирішує питання її діяльності, за винятком віднесених чинним законодавством до компетенції залізної дороги й дирекції залізничних перевезень; діє за дорученням і від імені залізної дороги, представляє її й станцію у всіх установах і організаціях; відповідає за формування й виконання фінансових планів, ефективне використання довіреного майна згідно з діючим законодавством; відповідає за доручення й підписує грошові документи та ін.