Характеристика вагонного парку та структура управління його технічним обслуговуванням і ремонтом в Україні

Характеристика вагонного парку та структура управління його технічним обслуговуванням і ремонтом в Україні

Відомо, що залізничні вагони у залежності від їх призначення поділяються на парки вантажних та пасажирських вагонів.

Вантажний парк складають криті вагони, піввагони, платформи, цистерни, ізотермічні та вагони спеціального призначення.

Пасажирський парк складають вагони, які використовують для перевезення пасажирів, вагони-ресторани, багажні, поштові, вагони спеціального призначення.

Для транспортування різноманітних вантажів дрібними відправками використовують контейнери загального та спеціального призначення.

Вантажні вагони загального призначення обертаються по всій мережі залізниць за принципом прямого безперевантажувального сполучення і можуть бути використані для перевезення будь-якою залізницею.

Частина спеціалізованих вагонів (молочні, цистерни, живорибні, ізотермічні та ін.), а також вагони і контейнери іноземних держав обертаються за принципом термінового повернення, тобто після розвантаження вагони мають бути повернені на залізницю-власницю. За принципом термінового повернення обертаються вагони промислового транспорту та ті, що орендуються у залізниць.

Вагони вантажного та пасажирського парків розподіляються між залізницями у централізованому порядку. До кожної залізниці у залежності від обсягу роботи приписується певна кількість вагонів, які складають її інвентарний парк. Кількісно цей парк змінюється після приписування нових вагонів, виключення старих з інвентарю за технічним станом або внаслідок їх передавання іншим організаціям або залізницям.

Пасажирські вагони, оскільки вони обертаються по визначених напрямках, приписуються не тільки до залізниці, але і до окремих вагонних депо.

Інвентарний (приписний) парк вагонів не характеризує наявність вагонів на залізниці, тому існує визначення – наявний парк вагонів.

У наявний парк вагонів залізниці включають всі вагони, які фактично знаходяться в її межах на кінець звітної доби, незалежно від того , до якої залізниці вони приписані.

Наявний парк поділяється на робочий та неробочий.

У робочий парк включають вагони, які знаходяться в поїздах, під вантажними операціями або в очікуванні їх, а також на коліях сортувальних парків, тобто які зайняті під вантажними перевезеннями.

До неробочого парку відносять вагони, які безпосередньо не зайняті у перевезенні вантажів: справні, але які знаходяться у резерві; несправні, тобто ті, що знаходяться у ремонті або в очікуванні його; виділені для господарських перевезень та спеціальних потреб залізниці (вагові майстерні, електростанції та ін.).

Робочий парк пасажирських вагонів складається із вагонів, які призначаються для перевезення пасажирів, поштових, багажних вагонів та вагонів-ресторанів, а також справних вагонів, що знаходяться у резерві.

До неробочого парку входять пасажирські вагони, які використовуються для технічних потреб залізниці, та ті, що знаходяться в ремонті, або в очікуванні його.

За номером вантажних вагонів можна визначити їх технічну характеристику, розрахункову довжину, масу тари та ін. Ці номери мають послідовну восьмизначну цифрову систему, у якій: перша цифра означає рід вагона (2- критий; 4- платформа; 6- піввагон; 7- цистерна; 8- ізотермічний; 3,5,9- спеціальні); друга показує кількість осей та основну характеристику вагонів; третя – визначає додаткові технічні характеристики вагона; четверта, п’ята та шоста – визначає порядковий номер вагона; сьома служить для позначення номера вагона; восьма – контрольна, за якою перевіряють достовірність зчитування номера вагона при обробці інформації на ЕОМ.

Номер пасажирського вагона також восьмизначний (три цифри вище та п`ять цифр нижче). Встановлені такі позначення: перший знак – рід вагона (для всіх пасажирських вагонів – 0); другий та третій знаки – код залізниці приписки вагона; четвертий знак – тип вагона (0 – м’який та м’яко-жорсткий; 1 – купейний; 2 – жорсткий відкритий, 3 – з кріслами та місцями для сидіння; 4 – поштовий та банківський; 5 – багажний та багажно-поштовий; 6 – ресторан; 7 – службово-технічний; 8 – спеціальні вагони інших міністерств; 9- резерв); п’ятий, шостий, сьомий знаки – порядковий номер вагона; восьмий знак – контрольний.

Управління технічним обслуговуванням та ремонтом вантажних вагонів в Укрзалізниці сконцентровано у Головному управлінні вагонного господарства (ЦВ), а пасажирських вагонів – у Головному пасажирському управлінні (ЦЛ).

На залізницях ТО та ремонтом вагонів керують відповідно служби вагонного господарства (В) та пасажирська служба (Л).

Служби вагонного господарства та пасажирські служби залізниць виконують оперативно-технічне керівництво усіма підлеглими їм підприємствами щодо питань забезпечення працездатності вагонного парку, ремонту, ТО та підготовки вагонів до перевезень, безпеки руху поїздів, впровадження прогресивної технології та передових методів праці, зміцнення та розвитку технічної бази.

Вагонні депо (ВЧД – вантажні, ЛВЧД - пасажирські) є галузевими лінійними підприємствами. Вони безпосередньо беруть участь у перевізному процесі і виконують усі роботи з обслуговування та ремонту вагонів, підготовки їх до перевезень, безпечного проходження поїздів по гарантованих дільницях, маючи необхідних для цього кваліфікованих робітників, технічні засоби та матеріальні ресурси.