Рахунок загального навантаження машинобудівного заводу

Вступ

Підвищення рівня електрифікації виробництва й ефективності використання енергії засновано на подальшому розвитку енергетичної бази, безперервному збільшенні електричної енергії.

У цей час при наявності потужних електричних станцій, об'єднаних в електричні системи, що мають високу надійність електропостачання, на багатьох промислових підприємствах триває спорудження електростанцій. Необхідність їхнього спорудження обумовлюється великою далекістю від енергетичних систем, потребою в тепловій енергії для виробничих потреб й опалення, необхідністю резервного живлення відповідальних споживачів.

У цей час розроблені методи розрахунків і проектування цехових мереж, вибыр потужності цехових трансформаторів, методика визначення цехових навантажень і т.д. У зв'язку із цим великого значення набувають питання підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних успішно вирішувати питання проектування електропостачання й практичних завдань.

У даній роботі буде визначатися електропостачання машинобудівного заводу. Розрахунок електричних навантажень буде здійснюватись за допомогою метода упорядкованих діаграм. Місцезнаходження підстанції буде визначено виходячи з розрахунків картограми.

1. Розрахунок електричних навантажень по цехам

Одним з методів визначення електричних навантажень є метод упорядкованих діаграм, який знайшов своє широке призначення при розробці технічних та робочих проектів електропостачання [1]. По цьому методу розрахункове максимальне навантаження групи електроприймачів:

                                  ,                                      (1)

де  – коефіцієнт максимуму,

      – коефіцієнт використання,

      – номінальна (встановлена) потужність електродвигунів.

Групова номінальна потужність визначається як сума номінальних потужностей електроприймачів, за винятком резервних.

Для групи приймачів електроенергії одного режиму роботи середнє активне та реактивне навантаження за найбільш завантажену зміну визначається за формулою:

                                         ,                                             (2)

                                       ,                                           (3)

де  – відповідає середньозваженому , характерному для електроприймачів даного режиму роботи.

Коефіцієнт максимуму активної потужності  визначається, виходячи з довідкових таблиць, в залежності від ефективного числа електроприймачів групи  або з діаграми, в залежності від величини групового коефіцієнта використання , який знаходиться з таблиці, та .

При визначенні ефективного числа приймачів електроенергії  допускається приймати  при умові, що відношення найбільшої номінальної потужності приймача електроенергії групи до найменшої номінальної потужності приймача електроенергії, при розрахунку, менше трійки.

                                           ,                                               (4)

якщо , а коефіцієнт використання , тоді ефективне число приймачів електроенергії  розраховується як відношення сумарної номінальної потужності групи приймачів електроенергії до найбільшої потужності одного приймача електроенергії групи.

                                           ,                                              (5)

Реактивна максимальна розрахункова потужність групи приймачів електроенергії з різними режимами роботи

                                                                               (6)

Відповідно з практикою проектування приймають:

                             при ;

                                 при .

Після визначення  та  може бути розрахована повна потужність

                                  .                                      (7)

Усі розрахунки виконані у програмі MathCad й приведені у додатку 1.

Результати розрахунків зведені до таблиці 1.

Таблиця 1 – Визначення розрахункових навантажень по цехах заводу