Грунтівка В-КФ-093: Характеристика продукції, матеріалів та напівпродуктів, страница 4

3.5 Хромат свинцю

Свинцеві крона являють собою ізоморфні суміші хромату із сульфатом свинцю й по складу відповідають формулі PbCrО₄ · nPbSO₄, де n може бути в межах від 0 до 2. Крім того, крона можуть містити добавки, що модифікують. Колір кронів – від жовтого до світло-лимонного; за інших рівних умов колір  крона тим жовтіє, чим більше зміст PbCrО₄ .

Крона можуть кристалізуватися в ромбічній і моноклінній системах, причому остання більш стабільна. При тому самому складі хромати й сульфохромати свинцю, що кристалізуються в ромбічній системі, значно світліше й більш високодисперсні, ніж крона, що  кристалізуються в моноклінній системі.

Крона гідрофобні; нерозчинні у воді й органічних кислотах; розчиняються в соляній й азотній кислотах. При дії лугів червоніють; при дії H₂S темніють, тому не можна змішувати крона з пігментами, що містять сірку. Крона атмосферостійкі й корозійностійкі, мають високу барвну здатність. Крона моноклінної модифікації мають більш високу світлостійкість й вкривну здатність і відносно більш низьку дисперсність і барвну здатність, ніж крона ромбічної модифікації.

3.6 Сажа

Сажа - штучно одержуваний пігмент, що містить від 88,0 до    99,9 % вуглецю, а також домішки кисню й водню. Хімічний склад і властивості саж різних марок залежать від вихідної сировини й способів її одержання.

По розміру часток (від 10 до 600 нм) сажа займає особливе місце серед пігментів. Найбільш високу дисперсність має газова канальна сажа (діаметр часток 10 – 40 нм). Питома поверхня часток сажі залежить від розміру її часток і становить: для часток діаметром 10 нм – 290; для часток 80 нм – 40, для часток 280 нм – 10 м²/г.

Зі зменшенням діаметра часток сажі до 25 нм чорний колір стає більше глибоким, а барвна здатність збільшується, подальше зменшення діаметра часток приводить до поступового зниження барвної здатності пігменту.

Завдяки незначним розмірам часток, сажа має найбільшу в порівнянні з іншими пігментами барвну здатність й вкривну здатність. Зі зменшенням розмірів часток сажі погіршується її диспергування в плівкотвірниках. При одержанні сажі на поверхні її часток адсорбується кисень, що утворює із вуглецем складні комплекси С_xO_y. Велика кількість цих комплексів сприяє швидкому диспергуванню й змочуванню сажі плівкотвірниками, приводить до зменшення загустівання емалей, поліпшенню блиску лакофарбових покриттів. Наявність адсорбованого кисню й вільних радикалів ( що утворюються при диспергуванні) може приводити до самозаймання сажі і її замісів з рослинними маслами, що легко окисляються, і оліфами при тривалому їхньому зберіганні.

Газова сажа має здатність поглинати сикативи, що вводять до складу фарб, що приводить до вповільнення висихання фарб на окислювальних плівкотвірниках. У цих випадках до складу фарб уводять речовини, які селективно адсорбуються на поверхні пігменту (глет й ін.) або надлишок сикативу.

Сажа має високу стійкість до кислот, лугам, світлу, високим і низьким температурам; практично повністю поглинає видиме світло, сильно поглинає в інфрачервоній й ультрафіолетовій областях спектра. Поглинання ультрафіолетових променів захищає плівкотвірник від руйнування, тому пігментовані сажею покриття є найбільш атмосферостійкими.

3.7 Ізопропиловий спирт

Ізопропиловий спирт (ізопропанол) - прозора безбарвна рідина зі слабким характерним запахом.

Його одержують виділенням з газоподібних продуктів крекінгу нафти за допомогою сірчаної кислоти. Ізопропанол змішується в будь-яких співвідношеннях з водою й органічними розчинниками, розчиняє масла й смоли трохи краще, ніж етиловий спирт, не розчиняє складні ефіри целюлози. Ізопропанол застосовується як розріджувач для нітролаків і нітроемалей і замінника етанолу й бутанолу [10].