Макроекономічна нестабільність. Інфляція й безробіття

може суспільство забезпечити повну зайнятість і стабільність цін одночасно?

На думку більшості економістів, безробіття - центральна проблема країн з розвитий економікою. Безробіття являє собою макроекономічну проблему, що робить найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня й наносить серйозну психологічну травму. Тому не дивно, що проблема безробіття часто є предметом політичних дискусій.

Економічні втрати періоду масового безробіття значно більше, ніж втрати, зв'язані, наприклад, з монополізацією. Так, наприклад, в 70-80-і роки XIX століття в США вони склали близько 1 трлн. дол. До того ж втрата роботи - це психологічний стрес, що уступає за рівнем тільки викликаному смертю найближчого родича або висновку у в'язницю. Американські дослідники встановили, що 1 рік безробіття віднімає в людини 5 років життя. [17]. Не важко також зрозуміти, яку потенційну небезпеку для суспільства представляє лишившийся роботи людин, кинутий напризволяще долі. Відомі й важкі соціальні наслідки безробіття: ріст наркоманії, злочинності й збільшення кількості самогубств.

Ще одним явищем нестабільності є інфляція.

Інфляція має значні економічні й соціальні наслідки для всіх господарських суб'єктів. Ці наслідки складні й різноманітні. Невеликі її темпи сприяють росту цін і норми прибутку, будучи, таким чином, фактором тимчасового пожвавлення кон'юнктури. У міру поглиблення інфляція перетворюється в серйозну перешкоду для відтворення, загострює економічну й соціальну напруженість у суспільстві. Інфляція активізує втечу від грошей до товарів, перетворюючи цей процес у лавинообразный, загострює товарний голод, підриває стимули до грошового нагромадження, порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер.

Але як з безробіттям, так і з інфляцією можна боротися. Більше того, як з'ясували вчені-економісти, між двома цими явищами є взаємозв'язок.

Метою курсової роботи є розгляд сутності й причин двох цих явищ, взаємозв'язку між ними, а також шляхів рішення проблем безробіття й інфляції.

1. Безробіття

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої чинності (економічно активного населення) не зайняті в процесі виробництва благ. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу чинність країни. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої чинності над попитом на неї.

1.1. Сутність безробіття

Для аналізу проблем безробіття необхідно, насамперед, чітко визначити, кого варто вважати безробітним. Критерії визнання людини безробітним звичайно встановлюються законом або урядовими документами й можуть небагато розрізнятися по країнах. Але, як правило, кілька ознак присутні у всіх визначеннях. Це:

-  працездатний вік, тобто людина повинен бути старше мінімального віку, з якого законодавство дозволяє працювати за наймом, але молодше віку, по досягненні якого призначається пенсія по старості;

-  відсутність у людини постійного джерела заробітку протягом деякого часу (наприклад, місяця);

-  доведене прагнення людини знайти роботу (наприклад, обіг його в службу зайнятості й відвідування тих роботодавців, до яких його