Практикум із лабораторних робіт до дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство»

Страницы работы

Фрагмент текста работы

дуговому зварюванні використовують такі джерела живлення: зварювальні трансформатори (ГОСТ 95-770Е); генератори постійного струму з приводом від електродвигуна (ГОСТ 723-77Е) або від двигуна внутрішнього згоряння (ГОСТ 304-77Е); зварювальні випрямлячі напівпровідникового типу (ГОСТ 1982-77Е).

У процесі ручного дугового зварювання всі операції з керування електричною дугою, подачі присадного матеріалу виконуються вручну.

Незважаючи на широке використання в техніці автоматичних методів зварювання, на долю ручного зварювання припадає значний обсяг робіт цього виду. Це пояснюється високим маневруванням ручного дугового зварювання, котре дозволяє виконувати зварювальні шви в різних просторових положеннях, дає можливість зварювати різні матеріали при значних товщинах, а також використовувати порівняно просте обладнання.

Якість зварювання залежить від правильного вибору режиму зварювання, до якого відносяться: сила зварювального струму, діаметр електрода, швидкість зварювання і тип з'єднання.

Основними параметрами зварювання є dел, Iзв, Uд, Lд .  Діаметр електрода можна визначити в першому наближені за формулою,мм

d ел = S/2+1,

(6.1)

де S - товщина зварюваного металу,мм.

Сила зварювального струму може бути визначена для електродів діаметром З...6 мм за емпіричною формулою, А

(6.2)

Напруга зварювальної дуги визначається на основі сили зварювального струму до 600 А за формулою, В

(6.3)

На основі численних досліджень оптимальна довжина зварювальної дуги може бути визначена з величини діаметра електродами,мм

(6.4)

Довжина дуги має великий вплив на якість зварювального шва і його форму. Довгій дузі відповідає інтенсивне окислення й азотування розплавленого металу, підвищене його розбризкування. Для одержання якісного зварювання необхідно підтримувати більш коротку дугу.

Рисунок6.1 -Схеми стикових з'єднань: а - відбортування без проміжку; б - чашоподібна обробка крайок з одного боку; в - без підготовки крайок; г - Х - подібна обробка крайок; д - без підготовки крайок з двох боків; е - чашоподібна обробка крайок із двох боків; ж - У - подібна обробка крайок

Найбільш поширені типи зварювальних з'єднань - стикові, напускні, таврові та кутові.

За розміщенням у просторі зварювальні шви поділяються на нижні, вертикальні, горизонтальні і стельові. Для виготовлення зварювальних конструкцій застосовують типи з'єднань згідно з ГОСТ 2601-74 (рисунки 6.1 - 6.4), типи швів по відношенню до напрямку діючихна нихсил (рисунок 6.5) таза різного положення в просторі (рисунок 6.6).

Рисунок 6.2-Схеми напускних з'єднань

Рисунок 6.3 - Схеми таврових з'єднань

Стикові з'єднання розрізняють за видом попередньої підготовки крайок (рисунок 6.1). Залежно від товщини зварюваного металу стандартом регламентується різна підготовка крайок. За товщин металу до 3 ммзастосовують відбортування без проміжку (а), листи товщиною З...8мм зварюють без підготовки крайок при зазорі до 2 мм (в, д), листи товщиною

Похожие материалы

Информация о работе